Київський районний суд Харкова визнав винним чоловіка, який 1 березня 2022 року навів російські ракети на будівлю Харківської ОВА. Вирок – довічне ув’язнення та конфіскація майна.
Слідчі довели, що містянин співпрацював із російськими спецслужбами. Їм через соцмережі зливав інформацію про ЗСУ та інфраструктуру Харківщини та розповсюджував російські пропагандистські наративи.
Засуджений – харків’янин Денис Панікаров, йому 38 років. Він працював охоронцем. Свою провину чоловік не визнав і повідомив, що одразу після затримання написав заяву на обмін до росії.
Ось що він відповів у залі суду на запитання журналістів:
“- Чи визнаєте ви свою провину?
– Не визнаю.
– Чому саме вас затримали?
– Гадки немаю.
– Яка тоді ваша версія подій?
– Не буду давати коментар.
– Хотіли б піти на обмін у росію?
– Можливо.
– Чому?
– Не хочу лишатися в цій країні.
– Писали заяву на обмін?
– Так.
– Ви не вважаєте себе винним у держзраді, але написали одразу після затримання заяву на обмін, поясніть, чому?
– Я вважаю, що в цій країні неможливо добитися якоїсь справедливості.
– А ви вважаєте росію країною-агресором.
– Без коментарів.
– Вас обвинувачують у наведенні на об’єкт – будівлю державної обласної адміністрації. Ви до цього причетні?
– Без коментарів.
– Як ви вважаєте, чому росія робить те, що вона робить? Ви ж збираєтеся поїхати до росії, значить ви розділяєте її цінності, погляди?
– Я волів би і це не коментувати теж.
– А як ви можете прокоментувати події, які почалися 24 лютого 22-го року?
– Це війна.
– Хто її розв’язав? На чиєму ви боці?
– Я нічий бік не займав, я волів би це не коментувати. Для цього є політики, які можуть таке коментувати і адекватно на це відповісти”.
Вранці 1 березня 2022 року по центру Харкова ворог ударив 2 ракетами: одна з них Іскандер, тип іншої точно встановити не вдалося.
У будівлі Харківської держадміністрації і сусідніх загинули 44 людини. В ОВА у перші дні повномасштабного вторгнення збиралися і лишалися ночувати цивільні люди, які прийшли стати волонтерами чи в подальшому долучитися до Тероборони.
Затримали тоді підозрюваного у наведенні і держзраді у липні 2022 року. За даними Харківської облпрокуратури, зв’язними засудженого були двоє жінок:
“Харківʼянин передавав розвіддані через заборонену в Україні соцмережу двом жінкам, які працюють на російські спецслужби. Одна з них нині проживає у Москві. У 2014 році вона перебувала на окупованій території в Донецькій області, де проходила службу у лавах так званої ДНР як медсестра. Інша кураторка мешкає у м. Санкт-Петербург і є очільницею проросійської організації “Спасём Донбасс”.
У поліції опублікували фото з дня затримання навідника та скріни його переписки, в якій він чітко вказує адресу адміністрації. Чоловік видаляв своє листування.
Під час оголошення вироку в залі суду був присутній один із тих, хто ночував у будівлі ОВА в момент удару. Олександр Асєєв дивом лишився живим. “Вісті” розказували про нього в матеріалі до річниці удару по адміністрації.
“Я прийшов подивитися на цю людину. Чи нелюда…”, – сказав Олександр перед засіданням.
“Ми о 8-й ранку саме мали йти на зміну караулу. Наш загін охороняв периметр будівлі адміністрації. Ми розташовувалися в кімнаті на першому поверсі, куди безпосередньо вдарила перша ракета. У нас там загинув 33-річний Бідило Богдан. Він ввечері напередодні розмовлялв зі своїми дітками. Наші хлопці стояли в караулі, ми мали їх міняти. Ми зібралися, вимлися. Спали по 3-4 години, але ніхто не відчував втоми, на адреналіні були. Я відійшов взяти чашку чая. Місце, де волонтери давали чай, облаштували в роздягальні. Я підійшов взяв чашку, повернув у кімнату, не дійшов до колон і нанесли перший удар. Я упав під колону. Тільки сонце вставало, і у світлі вибуху здавалося, що летіли тисячі уламків… Я лежав кілька хвилин, а потім пішов пробиратися до нашої кімнати. А там лежить наш хлопець, він, ймовірно, в момент вибуху стояв обличчям до вікна. Йому сильно посікло обличчя – бордове від ран, була проламана голова. Він загинув відразу”, – Олександр Асєєв про ранок і перший ракетний удар по будівлі адміністрації.
Дениса Панікарова судді визнали винним за наступними статтями:
- державна зрада,
- поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії росії проти України,
- незаконне перероблення вогнепальної зброї, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу,
- придбання, носіння, зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу, зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко наголосив, що засуджений передав інформацію по низці об’єктів у Харкові, які подавав як цілі для нанесення ракетних ударів:
“У нас є ще декілька осіб, які передавали інформацію про будівлю ХОВА. Багато колаборантів бачили сукупчення людей у центрі і передавали фото і інформацію своїм кураторам у фсб. Ця особа – вже засуджена – вчинила всі належні дії для настання такого результату – вбивства цивільних і військових через передання цієї інформації. Цього достатньо для обвинувачення у цьому злочині”.
Вже після оголошення вироку Панікаров наголосив, що не вирішив, чи подаватиме апеляцію на оскарження вироку. І ще раз відповів на питання журналістів:
“- Ви знаєте наслідки прильотів по будівлі адміністрації? Скільки людей загинуло?
– Точно ні.
– Як ви ставитеся до того, що загинуло понад 30 людей?
– Завжди погано, коли люди гинуть.
– Ви провину свою відчуваєте за це?
– Ні.
– І зараз би ви зробили те саме?
– Що?
– Відправили б “розміщення ЗСУ” (ред. – так за матеріалами слідства засуджений написав у листуванні з кураторками)?
– Без коментарів.
– Яка ваша політична позиція?
– Щодо політичної позиції – я вважаю, що наразі в Україні перебувають при влад ті люди, яким байдуже на долю цієї країни, на долю громадян, які проживають на нашій батьківщині.
– І тому росія повинні обстрілювати мирну Салтівку?
– Я цього не казав. Це ви придумали самі.
– Ну, росіяни ж обстрілюють і мирну Салтівку, і по адміністрації ракету випустили?
– Без коментарів. Це ваша думка.
– Це моя думка?
– Так.
– А може бути інша якась думка?
– Так, думаю, що так.
– Ви ж мешканець Салтівки, що ви думали, коли по вам летіли ракети?
– І що ракети летіли тільки по Салтівці?
…
– А де ви знаходилися на початку вторгнення?
– У Харкові.
– У вас були думки захищати Харків?
– Від кого і від чого?
– Розумієте, факти обстрілів вони очевидні. Вас ніяк не бентежило те, що відбувається?
– Ні.
– Що гинуть люди?Що Ужвій 82 повністю зруйнована?
– Я знаю. Ні.
– Але ви і самі могли загинути?
– Міг.
– На Салтівці?
– Так.
– А ви задоволені своєю роботою?
– Не мені це оцінювати.”
