26 січня в Харкові перейменували 65 топонімів. Усі назви були пов’язані з росією та її союзниками. Про переназву проголосували депутати Харківської міської ради на позачерговій сесії.
Одне зі знакових перейменувань – нова назва вулиці Пушкінської. Вона тепер носить прізвище Григорія Сковороди.
“На колишній вулиці Пушкінській були прильоти, маємо там колосальні руйнації, постраждали люди. Тепер вона носитиме ім’я Григорія Сковороди. Я вдячний, що депутатський корпус підтримав мою пропозицію”, – прокоментував зміни міський голова Харкова Ігор Терехов.
Зверніть увагу, що частина нових назв – це повернення попередніх, історичних назв, а деякі – це вшанування пам’яті героїв, що загинули за українську волю.
Які назви змінили в Харкові?
- Адигейський провулок став провулком Олега Гуцола (Олег Гуцол – майор, випускник Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Військовий загинув 6 березня 2022 року під час виконання бойового завдання із захисту неба над Харковом. Він мешкав на вулиці Адигейській. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня).
- Ангарський провулок став провулком Вільного Козацтва (тепер на карті Харкова утворився топонімічний ансамбль, у межах якого є вулиці Генерала Удовиченка, і Січових Стрільців)
- Байкальський провулок став Селищним провулком (відродження історичної назви (до 1938 р.).
- Балашовський провулок став провулком Івана Лєщєнкова (Іван Лєщенков, позивний “Фанат” – Герой України, капітан, командир розвідувального взводу
93-ї бригади “Холодний Яр”. Вищу освіту здобув у Харкові. До повномасштабного вторгнення він воював на Волноваському напрямку в Старогнатівці, Авдіївці (у районі промзони), Новотошківському на Луганщині, а потім знову в районі Волновахи. Під час повномасштабного вторгнення брав участь у звільненні населених пунктів у районі Балаклії, а потім – на Ізюмщині. Загинув 14 липня 2022 року в районі звільненого Дібрівного біля Ізюма незадовго до великого контрнаступу на Харківщині) - Бородинівська вулиця стала вулицею Юрія Пояркова (Юрій Поярков – Почесний громадянин міста Харкова, член Волейбольної зали слави світу, внесений до Книги рекордів Гіннеса. Встановив унікальне досягнення, вигравши три олімпійські медалі в ігрових видах спорту на трьох Олімпіадах. Помер 10 лютого 2017 року).
- Верхнєудінський провулок став провулком Молдавським (відродження історичної назви)
- Виборзький провулок став провулком Глагольївським (відродження історичної назви).
- Внуківський провулок став провулком Михайличенківським (відродження історичної назви).
- Волзька вулиця стала вулицею Пирятинською (відродження історичної назви).
- Волоколамський провулок став провулком Капусник (відродження історичної назви).
- Готнянський провулок став провулком Медовим (нейтральна назва).
- Готнянський в’їзд став Панським в’їздом (нейтральна назва).
- Дагестанська вулиця стала вулицею Синевирською (Синевир – найбільше озеро українських Карпат).
- Калузький провулок став Калуським провулком (Калуш – місто в Україні).
- Кокчетавська вулиця стала вулицею Сотника Костюченка (Костюченко Олекса Павлович – редактор, перекладач, журналіст. Сотник армії УНР, ад’ютант Харківського слобідського полку, начальник штабу Харківського слобідського коша. Навчався в Харківському технологічному інституті, Чугуївській військовій школі. У 1940 р. заарештований. Розстріляний або загинув під час пожежі в Харківській в’язниці. Народився і жив на Іванівці, де розташовується вул. Кокчетавська.).
- Коломенська вулиця стала вулицею Професора Отамановського (Валентин Дмитрович Отамановський – український історик, правознавець, бібліограф, краєзнавець, громадський і політичний діяч, доктор історичних наук, професор. Депутат Української Центральної Ради, учасник бою під Крутами. Автор першого в Україні історико-правового монографічного дослідження міста. У 1958–1964 рр. викладав латину в Харківському медичному інституті (просп. Науки, 4), жив у будинку на просп. Науки, 19 поруч з вул. Коломенською.).
- Короленка вулиця стала вулицею Миколаївською (Повернення історичної назви, яку вулиця носила в 1804–1922 рр. І відсилка до історичної назви майдану Конституції (Миколаївський). Повернення до топонімічного простору назви зруйнованого більшовиками Миколаївського храму.).
- Красноводський провулок став провулком Коханки (відродження історичної назви).
- Вулиця Курбаса стала вулицею Кролевецькою (Кролевець – місто в Сумській області).
- Курський провулок став провулком Кашинського (відродження історичної назви).
- Можайська вулиця стала вулицею Замостянською (відродження історичної назви).
- Вулиця Ніколаєва стала вулицею Олешківською (фіксація історичної назви місцевості (Олешки).
- Провулок Ніколаєва став провулком Олешківським (фіксація історичної назви місцевості (Олешки).
- Омська вулиця стала вулицею Бахмутською (Бахмут – місто в Донецькій області)
- Омський в’їзд став в’їздом Авдіївським (Авдіївка – місто в Донецькій області)
- Омський 1-й в’їзд став в’їздом Дружківським (Дружківка – місто в Донецькій області)
- Омський 1-й провулок став провулком Соледарським (Соледар – місто в Донецькій області)
- Омський 2-й в’їзд став в’їздом Торецьким (Торецьк – місто в Донецькій області)
- Омський 2-й провулок став провулком (Вугледар – місто в Донецькій області)
- Осетинський провулок став провулком Яворівським (Яворів – місто в Львівській області)
- Осетинський проїзд став проїздом Ковельським (Ковель – місто у Волинській області)
- Охотська вулиця стала вулицею Косолапівською (відродження історичної назви).
- Охтинська вулиця стала вулицею Заповідною (зумовлено географічним розташуванням: Поруч Немишля і Петренківський ставок)
- Охтинський провулок став провулком Купальським (зумовлено географічним розташуванням: Поруч Немишля і Петренківський ставок).
- Вулиця Пушкінська стала вулицею Григорія Сковороди (Григорій Савич Сковорода – видатний мандрівний філософ, просвітитель-гуманіст, викладач, богослов, поет, педагог. Викладач Харківського колегіуму. Похований в селі Сковородинівка (Пан-Іванівка) на Харківщині).
- Пермський провулок став провулком Луцьким (Луцьк – місто у Волинської області).
- Майдан Першого Травня став майданом Іподрому (відродження історичної назви. На майдані розташовується Харківський іподром, найстаріший в Україні (заснований у 1848 р.).
- Вулиця Першого Травня стала Лицарською вулицею (Лицар із самопалом (Козак з мушкетом) — герб Війська Запорозького. Зображався у вигляді козака з рушницею. Вперше зустрічається на печатці 1592 року. З XVIII століття, використовувався як герб Гетьманщини, Січі та запорозьких козаків. У 1918 році був гербом Української Держави гетьмана Павла Скоропадського)
- В’їзд Першого Травня став в’їздом Реєстровців (Реєстрові козаки (реєстровці) – частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою Речі Посполитої і записана до окремого списку – реєстру. Топонімічний ансамбль “Жихор козацький”).
- Першотравневий провулок став провулком Святогірським (відродження історичної назви).
- Вулиця Пожарського стала вулицею Комунальників (нейтральна назва)
- Провулок Помяловського став провулком Божківським (відродження історичної назви).
- Приамурська вулиця стала вулицею Таврійською (Таврія – історична назва півострова Крим, походить від назви місцевого племені таврів)
- Приамурський в’їзд став в’їздом Бахчисарайським (Бахчисарай – місто в Криму, столиця Кримського ханства)
- Приамурський 1-й провулок став провулком Судакським (Судак – місто в Криму)
- Приамурський 2-й провулок став провулком Інкерманським (Інкерман – місто в Криму)
- Псковська вулиця стала вулицею Трускавецькою (Трускавець – місто в Львівської області)
- Вулиця Робесп’єра стала вулицею Рівненською (Рівне – місто в Рівненської області)
- Провулок Робесп’єра став провулком Верховинським (Верховина – селище в Івано-Франківській області)
- Вулиця Ромен Роллана стала вулицею Леся Курбаса (Лесь Курбас – режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Представник розстріляного відродження. Народний артист Української РСР. Засновник театру “Березіль”. Жертва сталінських репресій. У межах гармонізації топонімічного простору міста та відновлення історичної справедливості пропонується назву вулиці перенести до центру Харкова).
- Самарська вулиця стала вулицею Семикінською (відродження історичної назви)
- Смоленська вулиця стала Мукачівською (Мукачево – місто в Закарпатській області)
- Смоленський провулок став провулком Гуцульським (Гуцульщина – етнокультурний регіон на Заході України)
- Сочинська вулиця стала вулицею Січеславською (Січеслав – назва міста Дніпро, що використовувалася у 1917–1921 рр. Назву «Січеслав» використовують багато видань та громадських організацій на Дніпропетровщини)
- Тверська вулиця стала вулицею Сарматською (Сармати – кочовий іраномовний народ, який населяв, зокрема, територію сучасної України)
- Удмуртська вулиця стала вулицею Горіховою (нейтральна назва)
- Удмуртський провулок став провулком Черешневим (нейтральна назва)
- Унецький провулок став провулком Комерційним (нейтральна назва)
- Уральська вулиця стала вулицею Івана Щоголєва (Іван Щоголєв (1998–2023) – харків’янин, Герой України, засновник розвідувального підрозділу “Бешкетники Сірка” у складі 92-ї бригади імені Івана Сірка)
- Вулиця Фіґнера стала вулицею Кімерійською (Кімерійці – кочовий іраномовний народ, який населяв, зокрема, територію сучасної України)
- Вулиця Хабарова стала вулицею Хладопромівською (Хладопром –українська компанія, виробник продуктів харчування, зокрема морозива)
- Хабаровський провулок став провулком Компанійським (Компанійські полки – вільнонаймані кінні полки Гетьманщини, створені в 60–70 роках XVII століття. Підпорядковувалися персонально гетьману, були його охороною, несли вартову та розвідувальну службу, також брали участь у військових походах. Топонімічний ансамбль “Жихор козацький”)
- Вулиця Черепанових стала вулицею Сірохінською (відродження історичної назви)
- Провулок Чкалова став провулком Сергія Пархоменка (Сергій Ігорович Пархоменко (14 січня 1997, м. Харків – 14 травня 2022, м. Гуляйполе, Запорізька область) – капітан Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).
- Щигрівська вулиця стала вулицею Скіфською (На честь скіфського поселення біля станції Липовий Гай. Скіфи – кочовий іраномовний народ, який населяв, зокрема, територію сучасної України)
































