Як працюють газовики Харківщини під час війни – приклад зварника Юрія Городецького

Лише у цьому році газовики Харківської області підключили до газопостачання близько 50 тисяч осель. У багатьох випадках терміни повернення газу до будинків залежать від професійних навичок людей, які ремонтують перебиті росіянами мережі. Адже наслідки обстрілів бувають надскладними. 

Один із таких профі – Юрій Городецький. Він працює зварником Барвінківської дільниці Харківської філії ГАЗМЕРЕЖІ. Чоловіку за час війни довелося працювати не тільки в рідному місті, а й в борівській, Зміївській і Лозівській громадах. Після деокупації він із колегами відновлював газові мережі в Ізюмі і Куп’янську.

“Ми вдень ремонтуємо, вночі в місто прилітає. Розбиває будинки. Все. Коли був прильот близько 12-ти ночі, то у анс в будинку наче як білий день був. Приїжджаємо, а там котлован звідси і до тої стіни. Приїжджаєм і не знаєм, за що нам братися… Там проходила наша газова труба і водоканала. Дві поруч. І розірвало і нашу, і ту. І повний цей котлован! Це було міні озеро”, – розповів Городецький.

У 2022 році під час російської окупації Ізюму сусіднє місто Барвінкове, що межує з Донеччиною, близько 5 місяців залишалося без газу. Тоді бригадам доводилося цілодобово працювати, щоб відновити все зруйноване рф.

Як це – жити без найнеобхіднішого, згадує 73-річний Віктор Смішко:

“Вдарили по газовому газопроводу, тоді вже газ був відключений повністю по місту. Ну, а що таке без енергоресурсів, без світла, без газу… Важко передати це. Не віриться, що ми це все пережили. Ну, пережили. Ми вдячні хлопцям, що вони відновляли все”.

У вільний від роботи час Юрій та його колеги виготовляли буржуйки для військових. У хід йшли всі підручні матеріали. Лік зробленому газовики не вели. Кажуть, що, головне, що вся їх робота стає корисною.

“Варили з газових старихбушних балонів, з усього хламу, що був під руками. Шукали залізо. Усе пішло на буржуйки. Колись виварив на димоході буржуйки тризуб. Сподобався їм тризуб. Хлопців просив, ви мені малюйте, а я буду зваюванням робити”, – каже зварник.

Валентин Протасов, працівник Харківської філії ГАЗМЕРЕЖІ:

“Бригада в нас сплочена, дружна. Один одному допомагаємо в скрутні моменти. Де ми тільки з ним не їздили, з Юрієм!  Багато куди їздили, різали, варили, допомагали. По пояс у воді лазили, було таке. І по стінах лазили, і по розбитому мосту”.

Юрій продовжує жити та працювати в громаді. Він знає кожну вулицю Барвінкового. І, на жаль, на кожній з них є сліди війни. У багатьох випадках повертали сюди нормальний побут, а з ним і нормальне життя, саме Юрій з колегами-газовиками.