Що Біблія говорить про Різдво, як його святкувати відповідно до традицій християн-баптистів?
В Україні Різдво святкують 25 грудня. Нову дату ввели у жовтні 2022 року. Зміна відбулася в тому числі і через повномасштабне вторгнення рф в Україну.
Ось три історичні маркери щодо дат святкування Різдва українцями:
- До 1918 року: Різдво святкували 25 грудня (за юліанським календарем).
- Після 1918 року: Радянська влада та церква, що підтримувала старий стиль, перенесли святкування на 7 січня (що за григоріанським календарем було 25 грудня).
- Перехід у 2023 році: ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, зробивши 25 грудня (7 січня за старим стилем) офіційною датою святкування, що відповідає більшості світу.
Сутність одного з найбільших християнських свят в інтерв’ю розкрив пастир Олександр Гаркавий.
“Різдво – це не просто дата чи світське святкування з подарунками та бенкетами, а глибоко духовна подія, що символізує Божу любов, прощення гріхів та надію на спасіння через прихід Ісуса Христа у світ”, – наголосив пастир .
– Коли народився Христос, чи є історична – чітка – дата Різдва?
Перше, що хотів би сказати, що свяято Різдва християни не стали відзначати з самого моменту народження Ісуса Христа. Свято почали відзначати з часу правління імператора Константина. Це було приблизно в IV столітті. Тому дати рождення Ісуса Христа ніхто не знає. Я впевнений, що Христос не народився ані 25 грудня, ані 7 січня. Тому його день народження – це умовна дата і документів на підтвердження будь-якого дня просто немає. Є дата року народження, тому що коли ми читаємо Євангеліє від Луки, там такі є слова: “В ті дні вийшло від кесаря Августа повелення зробити перепис по всій землі”. Так от, історично зберігалася дата, коли вийшов цей наказ імператора Августа зробити перепис. Це є. І це, до речі, не у першому році. Це в шостому році до нашої ери. Це був рік народження Ісуса Христа. Зазначено, що Ісус Христос народився під керівництвом Палістини і Ради Великого. Це теж історично зазначено. Але день народження і місяць – це все умовне. Сам імператор Константин встановив це свято на заміну язичницького свята, зимового сонцестояння. Просто таким чином витиснулися язичницькі святки і замінили їх на християнські свята. Це була чисто умовна дата. Тому, коли святкувати? Та можна зовсім не святкувати, таке теж може бути.
Гріх не в цьому. Той день, коли люди святкують 25-го, це ближче до дати рішення імператора Константина і також дати Зимового Сонцестояння. А ось січнева дата з’явиался тому, що вже в XVI столітті з’явився новий календарь григоріанський. Тоді папа римський Григорій XIII, за згодою вчених того часу, змінив календар. Спочатку “зсув” був на 10 днів, потім на 14 днів. У нас в Україну Григоріанський календар прийшов у 1918 році, а до цього був Юліанський календар. Календар змінився, тому і Західна церква зі зміною календарів змінали і дні святкування. Православна церква не змінила ці дні, і вийшло таке, що в нас в Україні один раз народився Христос, а дехто святкував два рази. І мені дуже сумно, що Різдво і народження Хрсита стає приводом для суперечок. Бо народження, само народження Ісуса Христа, його суть ув тому, щоб примирити людей. Щоб був мир між людьми, а не конфлікти.
– Де описана історія народження Христа?
Описується народження Ісуса Христа в двох евангеліях – Матвія і Луки. Евангеліст Лука – це був лікар, доволі освічена людина того часу. Евангеліст Матвій – це був як працівник податкової поліції сьогодні, можна так сказати. По-біблійськи, по-евангельськи, це митар. І він підслідував за Христом. Тобто, обидва освічені люди. Вони писали і дуже добре знайомі були з історією. Тому неможливо просто не довіряти їм. Коли ми говоримо про важливість народження Христа, оце треба чути, що Христос не з’явився з моменту свого народження Марією. Якщо ми вважаємо, що Євангелія – Слово Боже, то Христос – Бог. Апостол Павел говорить, що Бог з’явився в оплоті. Тобто, він прийшов в рід людський, з людьми через народження. Бог з’явився в оплоті, пише Апостол Павел. Євангелія Атеяна, 3 глава, 16 стих написано, “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне”. Тобто Ісус Христос відкриває нам таку собі божу сім’ю. Є Бог Отець, Бог Син. І Бог Син підпорядкований Богу, своєму Отцю Небесному. І от Отець віддав свого Сина. Пророк Ісаїя за 700 років до народження Ісуса Христа говорить: “Син дан нам. Син Божий прийшов на землю”. Тому народження Ісуса Христа – це не поява його як такого, це не поява – народження як відбувається з кожною людиною в цьому світі. Треба розуміти масштабніше – Він Прийшов. У чому був конфлікт між сучасниками Ісуса Христа? Вони бачили в ньому людину, а Христос казав, що Авраам бажав бачити його, і бачив. І тоді люди кажуть, слухай, тобі ще 50 років немає, як бав тебе Авраам бачити? А Христос каже, прежде ніж був Авраам, я є. Тобто я є, я завжди. І ось ця суть сама, ось це народження Ісуса Христа, що у світ війшов сам Син Божий. У світ війшов Бог. Англійською є така фраза, що спочатку було Слово, і Слово був Бог, і Слово було в Бога. Ось ця суть Різдва. У світ прийшов Спаситель. Він існував набагато раніше, існує завжди, але ось у спокуті ним гріхів – це наше Різдво, яке ми і святкуємо. Ми святкуємо прихід Спасителя у наш світ і спокуту, яку він символізує.
– У чому ж сутність Різдва? Як треба відзначати, проводити цей день, як себе поводити?
На Різдво дарують подарунки, і це добре. Сам Бог давав нам усім подарук. Подарунок від свого сина. Сутність цього свята в тому, що жоден із людей сам по собі не хоче визнати себе грешником. Але біблійське вірування в тому, що я, ви, усі люди, жодної немає людини, яка б не була грішником. Давид говорить, що “в гріхах я зачат, і в гріхах родила мать”. Людина народжується грішною. І справа не в тому, що вона вчинила гріх і тому стала грішною, а в тому, що людина народжується грішною від Абдама і Єви, і тому людина чинить гріх. І люди, можливо, цього і не відчувають. Але праведний Бог визначає за гріх смерть. Але саме в народженні Ісуса Христа явлена Божа любов: Бог не бажав загибелі людини, Господь Бог приготував шлях порятунку. Зверніть увагу, що ніхто не може врятувати людину, тільки сам Бог. І з однієї сторони має бути справедливість Божа, наказання за гріх, А з іншого боку, любов Божія і милость Божія. Так ось ця кара за гріх і милість Божа в його сині, що Ісус Христос, будучи, прийшовшим на цю землю і будучи сином Божим, так говорить Писання, він народився без гріха. Це насправді диво, яке було тільки один раз у всій історії людства. Що жінка, дівчина, не познавши мужа, народила людину від Духа Святого. Тому, так написано в Євангелії, “рождаємо нарічується Сином Божим”. Він без гріха, але він взяв гріх людини. І ми говоримо, суть саме всього цього свята, це явлена Божа любов до людей. Апостол Павел говорить так, а хто з людей може віддати свого дитину за гріх іншого людини? Хто помре за злодія? І от Ісус Христос явив Божу любов до нас. Ось ця суть, ця глибока суть святкування.
Чому? Тому що ми живемо в цьому світі, ми розуміємо себе. Часто люди питають, а де ж Божа любов? А де ж Божа справедливість? А чому скільки зла? А чому от люди так от живуть?
Де Божа любов? Люди у своїх гріхах звинувачують відсутність Божої любві. Так от Божа любов, вона явилася нам в Ісусі Христі Божим Сином. І доказ, що Ісус Христос є Син Божий – це Його Воскресіння. Про воскресіння Ісуса Христа написано такими от словами: “Розруште цей храм і я три дні його роздвівну”. І він говорив про храм свого тіла. Тобто, немає жодної історичного факту, щоб хтось воскресав, крім Ісуса Христа. Це єдиний факт. І тому ми говоримо, що християнство – це не релігія. Це віра в живого Бога, бо Христос воскрес. І цьому були очевидці. Перша римська охорона була очевидцями. Це були ученики. Тому і воскресіння – це не обман.
– Різдвяний пост – це Біблійна традиція чи ні?
Свято Різдва і свято Великодня – це не світські свята. Це свята духовні. Я хочу одразу зауважити, піст має бути євангельським. Це не дієта. Чому? Багато людей, які можуть дотримуватися посту. Але ті, які дотримуються глибшого посту, ось ці дії дуже важливі. Бо коли ми вважаємо слова Божіми, Біблію вважаємо словами Божими, то є багато рекомендацій, умов, повелінь Божих. Перш за все, піст – це примирення людини з Богом. Ми згадуємо, наприклад, у Старозаветній книзі Бог визначив покарання людям за їхні гріхи. Бог послав пророка Іону до Ніневії, врешті він прибув туди і проповідував, що за сорок днів Ніневію буде зруйновано. Мешканці повірили його словам. Вони, разом з царем, наклали на себе піст, стали молитися і каятися у своїх гріхах. І Господь помилував їх. Цар оголосив триденний пост. Написано буквально, що він заборонив їсти і пити і навіть худобі на три дні. І ви знаєте, Бог помилував цей народ. Тому піст передбачає покаяння перед Богом. Піст передбачає примирення зі своїми рідними, близькими і оточуючими людьми. Це не піст, коли люди просто дотримуються пісної дієти, але при цьому скандалять з супругами, з дітьми, з сусідями. Це не піст. Історично, навіть зафіксовано, на час Різдва зупинялися війни. Тому що з однієї і з іншої сторони люди постилися і зупиняли війну. І такі були історичні моменти. Тому піст… Піст навіть передбачає утримання подружжя одне від одного. Так казав апостоли Павло. Тому піст – це не просто, що люди 40 днів склали собі особливе меню. До речі, ніде в Біблії не зазначено час посту. Те, що народ у нас, дотримується 40-денного посту, це взято з життя Ісуса Христа, це взято з життя Моісєя. Моєсєй був 40 днів, перед Богом, не їв, не пив. Але це вільні люди. Не кожен може такий довгий час бути в пості, особливо якщо людина працює. Але декілька днів людина може відмовитися від їжі, від води, заради подавлення свого его. У людини є таке бажання, яке людина не може здійснити. Зустрічаєш людей, вони кажуть, так, я хотів би, але я не можу. От я не можу справитися з собою. Для цього назначається піст. Тому певний піст духовний обов’язковий.
Ще в різдвяні дні є певні дії і речі, які краще підійдуть до інших свят, мирських свят, світських свят. Ось ці шоу різдвяні, карнавали, вони взагалі не зв’язані з народженням Ісуса Христа.
Я би сказав, що це більше, мабуть, глумлення. Дозвольте, я прочитаю один текст Священного Писання. Це записано за тисячу років до народження Ісуса Христа. Тут теж говориться про Сина Божого. Написав його Цар Давид. Він дуже знайомий тим, хто читає Біблію. І ось у другому Псалмі сказані такі слова. “Зачем м’ятуються народи, і племена замышляють щетне?
Відстають царі землі, і князі совіщаються вмісті проти Господа і проти помазаніка Його Помазаніка – це Сина Божий. Говорять, розторгнемо узи їх і свернемо в себе окови їх.
Живущий на небесах посміється, Господь поругається їм. Тоді скаже їм в гніві своєму і яростю своєю приведе їх до смяття. Дивіться, слова Бога. Я помазав царя мого над Сіоном святою горою моєю, і возвіщу визначення. Господь сказав мені, ти, син мій, я нині родив тебе. Проси у мене, і дам народи в наслідок тобі, і кордони землі во владі тобі. Ти поразиш їх жезлом железним. Дивіться, дуже такі доволі слова сокрушище їх, як сосуд горжечника. І от тепер наставлення. Ітак, вразуміте царі, научите судді землі, служите Господу со страхом і радуйтесь трепетом, пощадьте сина, щоби він не прогнівався, і щоби вам не погибнуть путі ваші, ібо гнів його возгориться вскорі, блажени всі упиваючі на нього”. Це не я придумав, це синодальна Біблія, Зверніть увагу, Біблія каже, почтіть сина, щоб він не прогнівався. А що значить вшануйте? Служіть Господу зі страхом і радійте з трепетом. Ось тут річ йде про благовіння. Коли ми святкуємо якісь релігійні, духовні свята, тут мова йде про благовіння перед Богом. Це не світське свято, де можна влаштувати різні світські святкування. Люди не мають примішувати сюди світські традиції.
– У чому унікальність Христа і Різдва?
Народження Ісуса Христа, воно взагалі унікальне, взагалі сутність усього. Ми вже сказали, що це Син Божий, але він народився не у багатій сім’ї, а у дуже бідній сім’ї. Родився Ісус Христос і був покладений в ясла, це годівниця для худоби. Це, знаєте, таке глибоке значення. Іноді навіть не зрозуміло, чому так Бог допустив. Може бути, коли він народився, то у Марії не було пелюшок. Він був обитий пеленами. Пеленами вбирали померлих людей. Але він був у них. Ось так був загорнутий Ісус Христос. Знаєте, унікальність в тому, що доступ до Ісуса Христа був кожної людини. І всі люди могли до нього підійти. Народження Христа супроводжувалося тим, що на полі були пастухи, і з’явився янгол і розповів вість про народження Христа. І хто перший підійшов поклонитися Христу, немовляті, – це пастухи. Через декілька хвилин прийшли поклонитися волхви. Це мудрі люди зі сходу, які мали доступ до палаців Ірода. І це важливо, що зірка привела волхфів, а янгол привів пастухів. Це означає, що є різні можливі і обставини в житті людей. Для вчених одні обставини, для інших людей інші. Це про те, як можна прийти до Христа. Христос Воскрес і Він живий. І унікальність цього свята в тому, що Христос Воскрес, але Він з нами. Він сказав такі слова “Сі я з вами во всі дні до скінчання века”. Тобто людина може звертатися завжди. І багато я чув про те, що люди кажуть: “Так, я звертаюся до Бога, мені Господь допомагає”. Таких свідків багато. Чому? Бо Бог живий. Христос воскрес. В усіх є можливість прийти до Христа. Друге, що один тільки Христос має право звертатися до гріхів – прощати гріхи може тільки один Ісус Христос. Це теж унікальність, що Бог приблизився до людини. Що люди могли його слухати. Люди змогли бути дотичними до Христа, і вони навіть не розуміли, що це сам Господь Бог.
Ось кілька фактів, які варто знати про Різдво:
-
Християни не святкували Різдво з моменту народження Христа; традиція виникла за імператора Костянтина у IV столітті.
-
Точна дата народження Христа невідома і, ймовірно, не припадає ні на 25 грудня, ні на 7 січня. Це умовні дати, встановлені для заміни язичницьких свят зимового сонцестояння.
- Різдвяний піст – немає чітких біблійних вказівок щодо тривалості чи виду посту. Це добровільне прагнення людини.
-
Історично піст передбачав навіть припинення воєн.
Інтерв’ю присвячується пам’яті пастора Олександра Гаркавого.
