З питань співпраці (093) 813-75-44 vistinews.kh@gmail.com

19 березня Ліні Костенко виповнилося 95 років. 

Хоча вона є однією з найвідоміших українських письменниць, але Костенко уникає публічних виступів і медіа-активності. Вона залишилася досить закритою людиною, зосередженою на своїй творчості, а не на славі чи популярності. Тому Вісті вирішили нагадати (або розповісти) Вам деякі факти про нашу супер сучасницю.

Ліна Костенко у юності

Біографія і сім’я

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищів на Київщині. Її батько, Георгій Костенко, був істориком і викладав у школах, а мати, Марія Костенко, працювала бібліотекарем.  Обидва батьки сприяли розвитку її любові до літератури, історії та мистецтва. Письменниця часто згадує, що багато чому навчилася саме вдома. Костенко почала писати вірші ще в дитинстві. Перші поезії опублікувала в 16 років, а першу збірку віршів – у 1957 році, тоді їй було 27.

Костенко вела досить закрите особисте життя, що нечасто відображалося в публічному просторі. Відомо, що вона була заміжня, однак чоловік поетеси залишився для широкої аудиторії практично невідомим, і сама Костенко не дуже охоче розповідала про це. У родині Костенко виросли діти, однак вона обирала не виставляти своє сімейне життя на показ, зберігаючи приватність.

Про сина Костенко – Олексія -відомо мало, оскільки він веде досить приватне життя. За деякими джерелами, він працює в галузі мистецтва та культури, однак мало що відомо про його точну професійну діяльність або внесок у публічне життя.

Донька Ліни Костенко, Олександра Костенко, також стала письменницею. Вона пише в основному прозу, зокрема романи та оповідання, що відзначаються глибоким філософським змістом і роздумами про історію та культуру. Авторка пише під псевдонімом Александра Костенкова.

Ось кілька її значущих творів, які варто почитати:

• Життя на повну – один із найбільш відомих романів Олександри Костенко.
• Храм 
• Витоки
• Шлях до себе
• Серпень

При житті письменниці встановили кілька скулптур. У 2025році у Національному драматичному театрі ім. Марії Заньковецької у Львові встановили погруддя української письменниці Ліни Костенко.

Ба більше, її твір “Маруся Чурай” увічнений в поштовій марці і скульптурі.

Ліна Костенко і рух “шістдесятників”

Ви точно пам’ятаєте про це зі школи. Але нагадаємо, хто це такі і чому було небезпечно належати до цього руху?

“Шістдесятники” – група інтелектуалів, літераторів, художників, які виступали за демократичні реформи та вільніше вираження творчості в умовах радянської цензури. Вони виступали проти тоталітарного режиму і намагалися зберегти національну ідентичність в умовах жорсткої цензури. Прагнули розвивати українську літературу, мистецтво та культуру, не підкоряючись стандартам, нав’язаним радянською владою. Вони боролися за права людини, свободу слова і висловлювання, виступаючи проти цензури, ідеологічних обмежень і політичного пресингу.

Ліна Костенко відчувала на собі тяжкість радянської цензури, особливо після того, як її перші твори були опубліковані. Зокрема, вона не брала участі в офіційних літературних заходах, які проводила радянська влада, і була відома своїми відмовами від публікацій, якщо вони не відповідали її творчим принципам.

Цікаві факти:

1. Космос: Мала планета Сонячної системи №290127 – астероїд головного поясу – в 2015 році отримала назву Linakostenko.

2. Заборонена книга: у 70-ті роки Ліна Костенко потрапила до «чорного списку», складеного особисто секретарем ЦК КПУ з ідеології Маланчуком. Лише після його відходу в 1977 році виходить в світ збірка віршів “Над берегами вічної ріки”, а через два роки – спеціальною постановою Президії СПУ – історичний роман у віршах “Маруся Чурай”, що пролежав без руху 6 років.

3. Театр: твори Костенко (як великі, так і окремі вірші) ставили на сценах театрів. Одні з найпопулярніших постановок – це “Маруся Чурай” і “Записки українського самашедшого”.

4. Піратство! “Записки українського самашедшого” – це ерший прозовий роман української письменниці. Він вийшов у світ у 2010 року. Роман практично зразу ж став українським бестселером. Перший тираж становив 10 тисяч і вже за півмісяця був розкуплений, що встановило своєрідний рекорд для українських видань. Брак книг на ринку призвів до появи піратських передруків книги. Станом на червень 2011 року загальний офіційний тираж роману становив 80 тисяч.

5. Фільм, якого немає:  починаючи з 1961, письменницю піддавали критиці за “аполітичність”, тому був знятий із плану знімання фільм за сценарієм Л. Костенко “Дорогою вітрів”. 1963 – зняли з друку книжку віршів Костенко “Зоряний інтеґрал”, книжку “Княжа гора” зняли з верстки.
6. Пісні: багато поезій Костенко стали піснями: одна з цікавих інтерпретацій її поезії була зроблена рок-гуртом “Ляпіс Трубецкой”. У кінці грудня 2015 року група презентувала пісню “Вечірнє сонце” на вірш письменниці. У 2023 році Артеп Півоваров зробив кліп “Волторна”.