Володимир Карафетов про батьків-заслужених артистів України, про підготовку вокалістки-переможниці та те, як змінюються пісні, а що залишається незмінним. Журналісти ВІСТІ завітали на концерт у Харкові та провели ексклюзивне інтервʼю.
Ваш виступ – це і привітання харківʼян із Днем міста? Дату концерту ви обирали випадково чи хотілося виступити з нагоди свята?
Звісно, що хотілося привітати рідних харків’ян саме у цей святковий день. Як артисту вочевидь – у вигляді свого концерту. Побачити знайомі обличчя, співати пісні разом. Користуючись нагодою, ще раз хочу привітати незламне місто Харків та всіх харків’ян!
Що для Вас Харків?
Харків – це більше, ніж місто. Ви ж знаєте, як харків’яни люблять його?! Оці жарти, що в будь-якому куточку світу харків’яни завжди кажуть: “А от у нашому місті усюди є лавочки та урни. Тому в нас завжди чисто та комфортно”. Харків – мій дім, моє місто сили. Місто, яким я пишаюсь та люблю усім серцем. Тут я народився, вчився, одружився. Тут народився мій син. Живе багато друзів. Харкову я присвятив пісню, яка надовго стала моєю візитівкою. До речі, пісні “Харьков мой” вже 16 років! 16 років вона є своєрідним гімном для усіх харків’ян. Навіть ті, хто ходили у дитсадок у 2008 році, коли я її тільки написав, зараз її знають і люблять. Я знаю, що вона є в караоке в багатьох містах у різних країнах, де живуть харків’яни. Є, бо вона їм подобається. Є, тому що, нагадує про рідне місто Харків і вони її співають.
“Стефанія” – чарівна пісня. Як писалася? Все ж таки, новий хіт – це напрацювання роками, чи коли є натхнення?
Будь-яка моя пісня – це натхнення. Це те, що спочатку народжується у думках. Потім з’являються слова та музика, які стають піснею. “Стефанія”- пісня, яка присвячується маленькій дівчинці, яка народилась вже під час війни. Її батьки – мої друзі, чекали на народження донечки аж 8 років! Тому, поява маленької Стефанії – це найважливіша подія у їхньому житті. І мені дуже приємно розуміти, що написав пісню, яка подобається та западає у душу не тільки її батькам, а й моїм слухачам.
Чому присвятили новий трек такому місту, як Вінниця?
Бо з Вінницею мене пов’язує багато особистих спогадів. Там живе багато моїх друзів. Це місто, яке викликає тількі добрі та приємні емоції, спогади. У мене є пісні про інші міста також. І взагалі, я колись напишу пісні мабуть про всі міста України (сміється).
Нам відомо, що ви долучаєтеся до благодійності. На що зараз акумулюєте допомогу?
Взагалі, я не люблю афішувати таку свою діяльність. Якщо в мене є змога, я завжди допомогаю людям, які цього потребують. Особливо дітям. Також я допомагаю нашим військовим із ЗСУ. У мене багато друзів та знайомих, які зараз на фронті та роблять все, щоб ми могли жити, працювати, виховувати дітей у нашій рідній Україні. На концертах я роблю збори коштів, які потім йдуть на потреби українських підрозділів. До речі, не забувайте і ви про це! Важлива будь-яка допомога нашим захисникам!
Також ви, як нам відомо, допомагаєте дітям та підтримуєте в творчому розвитку молодь?
Ще задовго до повномасштабного вторгнення в мене з’явилась сім’я з двома дітками в яких діагноз ДЦП, їм допомагаю постійно. Також підтримую в деяких творчих моментах. Так в студії записую талановиту молодь. Неважливо музикант це чи співак. Є дівчинка-віолончелістка, яку ми випадково зустріли. Вона вразила мене своїм талантом. Я запропонував їй зробити демо-запис у моїй студії. Вона потім отримала Гран-прі на конкурсі музикантів в Австрії.
Як змінюються пісні з часом та що залишається незмінним в творчості ?
Незмінними залишається моя щирість, чесність та ті емоції, які мені хочеться передати в піснях. Якщо я пишу про друзів, то тільки про справжніх. Якщо про кохання, то тільки про палке та пристрасне. Якщо про якісь моменти життя, то про найважливіші для мене. Мені не подобається щось вигадувати, писати про щось уявне. А що змінилось? Мабуть, пісні стають дорослішими та більш емоційними. Я так вважаю.
Що почуємо вже незабаром? Можливо дует?
Що ви почуєте? Пісні! (сміється). Нові пісні українською мовою. У моєму новому альбомі. Його назву поки збережу в таємниці. Тому чекайте, вже незабаром ви дізнаєтесь про нього першими.
Інтервʼю провела журналіст телевізійної служби новин ВІСТІ, членкиня НСЖУ Анастасія Почерніна. Допомога в інтерв’ю – Катерина Лемента. Фото – Андрій Румянцев.
