Штурми, FPV і поранення на передовій: інспектор полку поліції особливого призначення «Донс» – про війну очима поліцейського
Російські війська дедалі частіше полюють на українських захисників за допомогою FPV-дронів. Одну з таких атак пережив інспектор Полку поліції особливого призначення Єгор на псевдо «Донс». Кумулятивний боєприпас пробив броньований автомобіль і поранив поліцейського в плече. Після лікування він повернувся до служби.
В інтерв’ю Службі новин «Вісті» Єгор розповів про момент поранення, найважчі етапи лікування, службу на найгарячіших напрямках та емоції, коли побачив з дрона зруйнований будинок, у якому виріс.
«Перша думка була – руки більше немає»
Поранення Єгор отримав дорогою на виконання бойового завдання. До позиції залишалося близько півтора кілометра.
За словами поліцейського, спочатку ніщо не віщувало небезпеки.
«Ми почули стрілянину там, де її не мало бути. Я тільки встиг подумати: мабуть, працюють по дрону. І в ту ж секунду FPV влучив у машину саме біля мене».
Кумулятивний боєприпас пробив броньований автомобіль. Струмінь пройшов поруч із головою Єгора, а уламки влучили у плече.
Перші секунди після вибуху він пам’ятає дуже чітко.
«Все стало сірим, дзвеніло у вухах. Я побачив розірваний одяг і нічого не відчував. Перша думка була: все, руки більше немає. Почав перевіряти пальці – рухаються. Плече теж. Тоді зрозумів: слава Богу, рука на місці».
Попри поранення, він допоміг товаришам залишити машину. Броньований автомобіль ще зміг доїхати до стабілізаційного пункту, дорогою поліцейські евакуювали ще й інших поранених захисників, автомобіль яких атакував дрон.
Момент удару зсередини машини зняла боді-камера поліцейського.
Найважчим, зізнається Єгор, виявилося не саме поранення, а лікування.
«Найнеприємніше – це чистка рваних ран. Її не можна було постійно робити під анестезією, тому доводилося терпіти. Але з кожною процедурою розумів, що рана загоюється».
Після операції лікарі повідомили, що кістки тримаються завдяки м’язам, тому попереду – постійні тренування та реабілітація.
Самому ж пережити цей період допомогли близькі.
«Я вирішив не тримати це в собі. Постійно говорив про те, що сталося. Вижив, пережив – значить, треба рухатися далі».
Від штурмів до FPV-дронів
За час служби Єгор працював на різних напрямках – Бахмут, Часів Яр, Харківщина. Каже, сучасна війна дуже швидко змінюється, і разом із нею змінюються завдання.
Починав у штурмових підрозділах та займався облаштуванням позицій, а згодом вирішив опанувати безпілотники.
«Ми зрозуміли, що дронами можемо ефективно знищувати ворога. Пройшли навчання спочатку як пілоти, потім як інженери й почали працювати вже повноцінними екіпажами FPV».
Особливо запам’ятався Часів Яр – саме там масове застосування дронів кардинально змінило ведення бойових дій.
«Було 150–200 метрів відкритої місцевості, яку треба було перебігти. Над дорогою постійно кружляв ворожий дрон. Один сідав через батарею – одразу прилітав інший. Стоїш і просто слухаєш: тихо? Значить, біжиш».
Єгор наголошує: сьогодні поліцейські на передовій виконують ті самі бойові завдання, що й військові.
«Поліція теж виконує всі ті самі обов’язки, що й військові – це і штурми, і оборона позицій. Моєю останньою спеціалізацією була робота пілотом FPV».
«За три кілометри від позиції був мій дім»
Одним із найемоційніших періодів служби для Єгора стала оборона Куп’янська – міста, де він виріс.
Від позицій до його будинку було всього кілька кілометрів.
«У трьох кілометрах від моєї позиції була квартира, де я виріс. Я знав цю місцевість дуже добре, тому постійно допомагав хлопцям орієнтуватися».
Одного разу він попросив операторів аеророзвідки підлетіти до будинку.
«Хотів просто подивитися, що з ним. Побачив, що частина будинку вже зруйнована. Але не можу сказати, що сильно здивувався. Це було питання часу».
Попри втрату домівки, поліцейський каже, що найголовніше – всі його рідні встигли виїхати.
«Головне, що нікого з близьких там не було. Майно – це майно. А життя у людини одне».
