Що таке ґазлайтинґ або як розпізнати психологічне насильство?
У світі набирає обертів психологічне насильство. За даними досліджень ВООЗ та ООН у 2025 році, більше 75% людей на планеті, які перебували в руйнівних стосунках, ставали жертвами латентного (прихованого) емоційного знецінення.
Не менш значущими є дані щодо домашнього аб’юзу над дітьми, які свідчать про те, що за минулий рік 400 мільйонів дітлахів у світі (віком до 5 років) постійно потерпали від психологічного насильства або фізичних покарань зі сторони дорослих.
Крім того, під перманентним емоційним тиском перебували і жінки. Як повідомляє видання Reliefweb, близько 610 мільйонів дітей у світі опікуються матерями, які зазнають домашнього психологічного насильства.
Рівень психологічного насильства поступово зростає і в Україні. За даними Громадської організації «Ла Страда-Україна», у 2025 році з 23 628 звернень на профільну гарячу лінію більше 90% стосувалося ситуацій домашнього насильства, з яких понад 50% – це випадки психологічного аб’юзу. У зв’язку з повномасштабною війною чимало запитів було від військовослужбовиць і членкинь їх родин, крім того, багато звернень надходило від тимчасово переміщених осіб.
За твердженням психологів, ці дані не показують усієї картини психологічного насильства, оскільки життя в умовах війни та хронічного стресу постійно загострює внутрішні сімейні проблеми. А ще, реальний масштаб цього явища складно визначити через розмитість кордонів між психологічними маніпуляціями та емоційним насильством, по допомогу ж звертається один з десяти постраждалих від насильства.
На думку фахівців, ця «зброя» завдає болю психіці і починається із знецінення, звичайного контролю, а також маскується під турботу з наступними питаннями («Навіщо тобі зустрічатися з подругами без мене?», «Хіба нам не добре разом, чи нам потрібен ще хтось для щастя?»), а ще постраждалі можуть чути на свою адресу принизливі жарти. Усе це спрямоване на те, щоб людина почала сумніватися у своїй адекватності. Саме так працює ґазлайтинґ – найбільш витончена форма психологічного (емоційного) насильства. Ціль полягає в тому, щоб жертва втратила можливість довіряти собі і нормально сприймати реальність. Це форма емоційної маніпуляції, коли людину завжди переконують в тому, що вона неправильно оцінює події, невірно реагує на будь-які ситуації. Як наслідок, вона сумнівається в своїх думках, вчинках, реакціях, перестає ухвалювати рішення, відстоювати свої кордони, інтереси, мати власну думку.
За твердженням психологів, ґазлайтинґ зазвичай іде в комплексі з іншими інструментами психологічного насильства, як-от
- ізоляція (людині не дають зустрічатися з рідними, друзями, виходити в світ тощо),
- приниження,
- контроль (відстежування кожного кроку людини, куди б вона не пішла),
- емоційне вигорання (коли настає вигорання, просто нема сил, щоб сперечатися, відстоювати власні кордони, краще погодитися з аб’юзером в тому, що винуватий).
Саме у такому наборі ґазлайтинґ суттєво впливає на психіку того, хто потрапив під таке свавілля.
Ґазлайтинґ – це коли чужа версія подій згодом витісняє твою
Найнебезпечніше, що може статися внаслідок ґазлайтинґу, це втрата довіри до власних відчуттів. Постраждалі починають згадувати події, що сталися, через чужі пояснення, а свої спогади, роздуми з приводу цієї чи іншої ситуації ставлять під сумнів.
Ґазлайтинґ супроводжується перманентним запереченням подій, ситуацій та емоційного досвіду людини. Приміром, аб’юзер може нав’язувати постраждалому (лій), що такої ситуації не існувало, а образливих слів не було, це все вигадка.
До слова, поняття ефекту ґазлайтинґу практично запровадила в ужиток американська психологиня Робін Стерн, яка видала на цю тему книгу «Ефект Газлайту. Посібник із відновлення: Ваш особистий шлях зцілення від емоційного насильства». За словами авторки, це явище страшне тим, що руйнує внутрішню опору людини.
У своїй роботі Робін визначає три етапи руйнації:
- у першому – постраждалі мають опір, ставлять питання аб’юзеру, на кшталт, «Про що ти загалом кажеш?», але витрачають чимало сил на з’ясовування ситуації;
- у другому етапі внутрішня опора починає руйнуватися, у постраждалих постає питання «Може, ти прав?», вони шукають схвалення у партнера, аби довести, що вони хороші; починають сумніватися у своїх діях та пам’яті;
- під час третього етапу йде суцільна руйнація опори, людина цілком бере реальність аб’юзера собі, повністю залежить від думки партнера, починає думати в такому дусі: «Це я в усьому винна!».
За твердженням Стерн, усе спрацьовує за принципом «танго»: ґазлайтинґ стає можливим, коли жертва за доброю згодою передає маніпулятору право вирішувати правдивість чи неправдивість ситуації, саме у цю мить внутрішня опора людини руйнується остаточно.
Контроль, що подається як прояв любові
Найпоширеніший інструмент психологічного аб’юзу – контроль, він небезпечний тим, що спершу маскується під турботу про життя партнера (ки). Йдеться про постійні уточнення, де перебуває в даний момент людина, з ким має спілкування, з яких причин затримується на роботі, як витрачає гроші. З часом все це переростає у жорстку перевірку, де постраждала(лий) має виправдовуватися, звітувати про кожен свій крок.
Здорові ж стосунки інші, адже мають підґрунтя довіри, поваги до особистих кордонів, запевняють психологи. А ще, найбільше турбують ті ситуації, коли жорсткий контроль йде в комплексі з ізоляцією: коли людину налаштовують про рідних, друзів, таким чином вона ще більше стає бути залежною від кривдника.
Вплив приниження на самооцінку людини
Цінність та самооцінка кожної людини напряму пов’язана із тим, що вона чує від оточення, саме по цій причині систематичні приниження можуть мати на неї кардинальний психологічний вплив. Професійні навички, інтелект, особисті якості, рівень доходу, зовнішність – все це зазвичай потрапляє під критику у виглядів спершу щирих порад, а потім саркастичних жартів тощо.
За словам фахівців, саме тривожні стани, депресивні симптоми можуть виникати внаслідок емоційного приниження людини. Тому для чималої кількості потерпілих саме повернення впевненості у собі – це один із найдовших етапів психологічного відновлення.
Психологічне насильство впливає на здоров’я
За твердженням фахівців Всесвітньої організації охорони здоров’я, аб’юз у близьких стосунках – це серйозна причина ризику для психічного здоров’я. Коли людина перебуває під тривалим психологічним тиском, в неї вмикається стан постійної готовності до загрози, а, як відомо, нервова система не може безперервно працювати в режимі підвищеного навантаження, оскільки можливості організму швидко закінчуються. Внаслідок роботи в режимі стресу можуть виникати наступні симптоми: складнощі з концентрацією уваги, відчуття безпорадності, пригнічений настрій, емоційне виснаження, безсоння, підвищена тривожність. У деяких постраждалих розвиваються ознаки посттравматичного стресового розладу: постійна внутрішня напруга, гостра реакція на конфлікти або ситуації, які нагадують про пережитий досвід.
Наслідки аб’юзу, запевняють фахівці, впливають не тільки на емоційний стан, стрес, викликаний насильством, може позначатися на соматиці – викликати сильний головний біль, серцеві напади, підвищену втомлюваність, проблеми із травленням тощо.
Слід звернути увагу на такі сигнали
Коли у стосунках виникають подібні явища, спеціалісти радять більш уважно оцінювати ситуацію. Якщо є скорочення кола спілкування, постійно супроводжує відчуття, що власні бажання та потреби стали на другий, третій – десятий план, спостерігається емоційне виснаження, поступова втрата впевненості у собі, є страх говорити «ні», потреба завжди виправдовуватися, сумніви в оцінці подій та власних спогадах – все це означає, що у стосунках можуть бути серйозні проблеми, тож варто звернутися по професійну підтримку.
Між іншим, у «ХАБі 057» ( ГО «Харківський фонд психологічних досліджень») працюють психологи, які надають підтримку з питань домашнього, гендерно-зумовленого та сексуального насильства. Фахівці також допомагають людям, які пережили наслідки війни, травматичний досвід, емоційне виснаження, тривожні стани та симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Звернутися по допомогу можна щодня з 13:00 до 19:00, попередньо зателефонувавши за номерами телефонів:
+380 95 742 67 65 (водафон) на ньому є Viber, What’sapp та Telegram.
+380 99 00 55 057
+380 57 716 03 29 (звичайний мобільний, багатоканальний номер, а не міський)
Посилання на наші сторінки в соцмережах «ХАБ 057»:
- Telegram-канал проєкту
- Інстаграм-акаунт проєкту
- Фейсбук–акаунт проєкту
- Наш сайт (ГО “Харківський фонд психологічних досліджень”)
Консультації психологів та участь у всіх заходах «ХАБУ 057» (ГО «Харківський фонд психологічних досліджень») є абсолютно безкоштовною.
Завдання реалізується в рамках проєкту «Психосоціальна підтримка та психічне здоров’я (MHPSS) як основа для відновлення та зміцнення суспільства (модуль 3).
Проєкт реалізується Fundacia HumanDoc (республіка Польща) і Харківський фонд психологічних досліджень ГО.
Проєкт фінансується програмою польського співробітництва з розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
Авторка матеріалу Олександра Суфіянова
