За 5 років після теракту – Харків згадав вбитих терористами біля Палацу спорту

День жалоби без надії на правосуддя. Так у 5-ту річницю теракту біля Палацу спорту в Харкові згадали вбитих вибухом. Тоді померли 3 дорослих і підліток. Уперше з дня трагедії родини та друзі загиблих не очікують вироку для вбивць. Трьох обвинувачених людей засудили до довічного, але наступного дня віддали на обмін бойовикам, щоб повернути до України полонених.

22 лютого 2015 року кілька тисяч людей вийшли до Палацу спорту, щоб пройти мирною ходою на честь річниці Євромайдану. О 13.20 щойно колона рушила терористи привели в дію радіокеровану міну.

22 лютого 2015 рік

Дивом більшість осколків застрягли в припаркованій на дорозі газелі. Але 9 людей, тих, хто йшов у голові колони, накрила міна. На місці помер активіст харківського Євромайдану Ігор Толмачов і підполковник Вадим Рибальченко.

Іван Діденко, харків’янин:
Игорь Толмачев умер сразу от попадания осколка в сердце. И, можно сказать, мне лично повезло. То что мы помагали догрузить аппаратуру на машину, потому что я должен был идти рядом с Толмачевым.

У лікарні від ран померли двоє молодших жертв теракту – 15-річний Даня Дідік і 18-річний студент Микола Мельничук. Щороку біля пам’ятного каменю, неподалік місця вибуху, збираються друзі загиблих і ті, хто йшов у колоні. 22 лютого вважають другим днем народження.

Віктор Трубчанінов, харків’янин:
Тут була паніка, страшно було. Не було ні однієї скорої. Перша приїхала за 6-7 хвилин, якщо не помиляюся. Було дуже страшно.

Молебень за загиблими зібрав 2 сотні містян. Серед них і музикант Руслан Горовий. Він започаткував всеукраїнський проєкт “Так працює пам’ять”. 38 музикантів присвятили пісні Дані Дідіку.

Руслан Горовий, музикант, ініціатор проєкту “Так працює пам’ять”:
Якщо ми не матимемо своєї пам’яті, у нас буде нав’язана пам’ять. Так вже було в Україні не раз. Що стосується загиблих тут хлопців, це страшна штука. Тому що в першу річницю Євромайдану вони вийшли показати, що Харків – це Україна. В 14 році бачили, як виводять тут із ХОДА і ставили на коліна патріотів, і вийти через рік і показати – ні, ми Україна! А не якась там харківська антинародна республіка!

Квіти до фото загиблих поклали і однолітки Дані Дідіка. Його ім’ям назвали кадетський корпус, що готує майбутніх льотчиків.

Денис Баранов, кадет авіаційного корпусу ім. Данила Дідіка:
Я думаю, що він заслужив це. Він був, справді хорошою людиною, крутим пацаном.

Винними у вибуху визнали 3 мешканців Харківщини, яких завербували спецслужби РФ. Наприкінці грудня минулого року Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцького та Сергія Башликова засудили до довічного, але чоловіків відпустили вже наступного дня після вироку. Їх віддали на обмін.

Андрій Дідік, батько вбитого Дані Дідіка:
Відчуття таке, що ми дарма ходили на всі ці суди, витрачали нерви свої, час, сили.

Наприкінці січня адвокати засуджених терористів подали апеляцію – хочуть оскаржити вирок.

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.