Єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (скор. ЄСВ) — консолідований страховий внесок в Україні, збір якого здійснюється в системі загальнообов’язкового державного страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі.

Загальні положення, що визначають порядок збору ЄСВ, встановлені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI від 08.07.2010 (набрав чинності з 01.01.2011).
Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті до Пенсійного фонду України. Він замінив собою чотири раніше існуючих обов’язкових державних соціальних збору: пенсійний, “безробіття”, соцстрах (лікарняні), “нещасний випадок”. Ставки ЄСВ диференціювалися в залежності від виду платника, а також в залежності від класів професійного ризику виду діяльності.
Слід зазначити, що з 1 січня 2015 роботодавці зобов’язані сплачувати розмір ЄСВ не меншій, ніж мінімальний (розмір якого розраховується виходячи з мінімальної заробітної плати), незалежно від суми нарахованої заробітної плати. При цьому слід врахувати, що відповідно до пп.4 п.2 ст.41 Бюджетного кодексу до вступу в силу Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період мінімальна заробітна плата застосовується в розмірах і на умовах, що діяли в грудні попереднього бюджетного періоду.
Для фізичних осіб – підприємців мінімальний ЄСВ до 2016 року становив 34,7% від розміру мінімальної зарплати. З 01.01.2016 року ставка ЄСВ знижена до 22% (для всіх категорій платників). Звертаємо увагу, що з 01.01.2017 року для ФОП (фізичних осіб – підприємців) — платників єдиного податку 1-ї групи — мінімальний ЄСВ склав 352 грн. (на відміну від інших категорій платників).
Відповідно до нині діючого пенсійного законодавства встановлена пряма залежність розмірів пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого фактично сплачені страхові внески до Пенсійного фонду. Тобто у страховий стаж при виході на пенсію враховуються тільки ті періоди, у яких відбувалось нарахування та за які повністю сплачені страхові внески із заробітної плати у сумі не меншій мінімального страхового внеску, зарахування страхового стажу здійснюється пропорційно сплаченим страховим внескам. Бувають ситуації, коли людям за рік роботи зараховується менше місяця страхового стажу. А низька заробітна плата дає низький коефіцієнт заробітку, який враховується при обчисленні пенсії.
Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати в “конвертах” без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески,“випадають” із страхового стажу найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.
Розмір мінімального страхового внеску з 01.01.2018 р. становить 819,06 грн., (3723 грн.*22%= 819,06 грн.). Якщо така (або більша, з більшої суми заробітної плати) сума внеску за місяць підприємством сплачена за кожного працюючого в повному обсязі, то до страхового стажу працівникам також зараховано повний місяць. Коли найманий працівник буде оформлений на неповну ставку із заробітною платою менше мінімального розміру, роботодавець повинен сплатити внески з мінімальної заробітної плати, відповідно, страховий стаж такому працівнику зарахується в повному обсязі (частина п’ята статті 8 Закону України від 28.12.2014 №77-VIII).
На сьогоднішній день, зареєструвавшись на веб-порталі Пенсійного фонду України, кожна застрахована особа має можливість контролювати свою зарплату та майбутню пенсію, перевіряти факт сплати внесків та суму, з якої вони перераховуються.
Східне управління ГУ ДФС у Харківській області