484 дитини загинули в Україні від дня повномасштабного вторгнення росії.
76 діток були вбиті в Харківській області.
Історії двох десятків дітей (від ненароджених до підлітків), чиї життя обірвала війна, до Дня захисту дітей увінили в фотовиставці в Харкові. Її назва “Втрачене дитинство”.
У вестибюлі станції метро “Майдан незалежності” виставку можна побачити від 1 до 4 червня включно.
Проєкт створила команда платформи пам’яті Меморіал. Ці історії до річниці повномасштабного вторгнення показали в Новій Зеландії, Польші, Ізраїлі. Тепер їх знають і в Харкові, Полтаві, Дніпрі, Києві, Чернігові, Чернівях тощо.
Поруч із кольоровим фото історія дитини від першої особи, ніби вона сама розказує про себе.
Біля фото зупиняється багато людей. Ці зупинки довгі і емоційні. Сліз харків’яни не приховують.
Світлана, харків’янка:
«Я йшла повз, у метро. Чую гра на скрипці, така мелодія, що в мене аж сльози на очах. Читаю (плаче), не можу… Діти в нас такі грамотні, розумні. Це все заздрість, це путін! Що він і вся його нація творять? Як? І він же готувався не рік, не два, він планував. Було у Другу світову страшно, але зараз ще гірше. Ці ракети, ракети».
Світлана мама 6-річного хлопчика:
«Як це можна неемоційно дивитися? Зараз іде війна. І я така сама мам цих діточок, яких вже немає в живих. І я дуже-дуже хочу щоб ми перемогли, і наша земля рідна Україна, вона лишилася з нами. Щоб кожен сантиметр, кожен міліметр був з нами. І ті падлюки, котрі вбили наших дітей, вони за все відповіли».
Під час відкриття вставки виступив Заслужений артист України Василь Дмитренко. З реалізацією проєкту допомогла Харківська міська рада.
«Дуже важко казати, бо кожне життя, яке обірвалося наших дітей – це жах. Що стосується цієї виставки, хтось прочитає, але не дійде до кінця. І це не тому що він байдужий. Хтось зможе, хтось – не зможе. Кожна дитина – це життя, яке забрали росіяни, російські агресори. І крім болю відчуваю, «хорошу злобу». І вони повинні відповісти за це», – виставку у день презентації відвідав Харківський міський голова Ігор Терехов.
На виставці 22 історії загиблих дітей зі 160, які зібрав Меморіал.
На сайті проєкту є форми, які можуть заповнити самі рідні загиблих. Цей варіант найменше ретравматизує них.