Дивіться «ВІСТІ» на кабельному телеканалі “Трiолан.INFO”

19 травня в ХНАТОБі відбудеться чергова прем’єра. Оперу П. Чайковського «Іоланта» готує вже відомий харків’янам по опері «Паяци» «тандем» постановників: диригент і режисер В. Рацюк та художник Н. Кирилова.

Про задум майбутнього спектаклю розповідає Вікторія Рацюк.
Опера П. І. Чайковського «Іоланта» відноситься до жанру ліричної музичної драми. Вона була створена в 1891 році за п’єсою Генріха Герца «Дочка короля Рене», переведеною Ф. Міллером і переробленою пізніше В. Зотовим. Ця опера є завершальною з оперних шедеврів композитора. Головна ідея її драматургії – «шлях від теміні до світла, прозріння через любов». Хоча є й більш тонкіше поняття теміні – відсутність світла. Фізична сліпота головної героїні Іоланти, заточеної в «комфорт» люблячим батьком, не стала б виліковною, якби не велике почуття любові, страху втрати коханого, бажання бачити світ в ім’я порятунку, що розкрилися в ній. У сюжеті опери, разом із зрозумілою глядачеві проблемою, що лежить на поверхні, існують більш глибокі психологічні аспекти. Приміром: обман в ім’я блага, де під страхом страти існує заборона розголосу про сліпоту Іоланти, «ув’язнення» в ласку і турботу, обмеження випробовувати якісь інші емоції і, зрештою, відсутність правди. Словом, «в’язниця» духовного розвитку в приміщенні храму. 

Шлях від теміні до світла (і навпаки), є актуальним і у сучасному світі. XXI століття – час стрімкого розвитку технічних інновацій, комп’ютеризації, підмін фізичного і духовного розвитку. Змінюються людські душі, їх потреби, стираються грані дозволеного, просте людське почуття відходить на другий план. Інтернет-спілкування замінює особисте спілкування, властиві людині почуття притуплюються відсутністю духовного, божественного світла, співпереживання. Комунікація зводиться до інтерактиву. У новій постановці опери «Іоланта» П. Чайковського головна тема «Шлях від теміні до світла, прозріння через любов» неодмінно залишиться, проте історія в нашому спектаклі буде розказана глядачеві в новій формі, сучасною мовою технологій, а також через костюми і пластичне рішення. У спектаклі буде піднята тема відсутності духовного, божественного первня, і попередження про риски перевтілення з живого в штучне існування, що віддзеркалює сьогодення. Жанр ліричної музичної драми при цьому доповниться феєрією.

Головну партію у черговій прем’єрі Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка – опері «Іоланта» П. Чайковського – 19 травня виконає блискуча солістка одного з найпрестижніших театрів світу, Віденської державної опери (Wiener Staatsoper), Ольга Безсмертна. Незважаючи на вкрай щільний гастрольний графік – дебюти в Берлінській опері (Deutsche Oper Berlin), Зальцбурзькому фестивалі — співачка з радістю погодилася на запрошення виступити на одній з кращих сцен України, адже для неї це означає повернення на батьківщину.
Ольга Безсмертна народилася в Богуславі Київської області та отримала музичну освіту в Київській національній музичній академії України ім. П. Чайковського в класі видатної української співачки й педагога Євгенії Мірошниченко. Після перемоги в престижному німецькому конкурсі «Нові голоси» (Neue Stimmen), кар’єра Безсмертної почала стрімко розвиватися: Ольга з величезним успіхом виконує провідні партії в операх композиторів різних епох та стилів на найпрестижніших сценах світу. «Ольга Безсмертна – володарка гучного, вкрай виразного сопрано, яскраво проявила себе в провідних оперних партіях. Від її розкішного голосу слухачі, без сумніву, отримуватимуть велику насолоду».

Так авторитетне австрійське видання Die Presse описало вражаючий дебют Ольги Безсмертної на сцені Віденської Опери. Музичними критиками були також відзначені блискучі виступи Ольги Безсмертної під управлінням видатних диригентів Франца Вельзер-Моста, Адама Фішера, Бертрана де Біллі, Джеремі Рорера. На славетних оперних сценах молода співачка з надзвичайно глибоким, яскравим сопрано, створює образи своїх чарівних героїнь: Графині в «Весілля Фігаро» та Донни Ельвіри в «Дон Жуані» В. Моцарта, Леонори в «Трубадурі» Дж. Верді, Придворної дами в «Кардільяці» П. Хіндеміта, Мелізанди в «Пеллеасі та Мелізанді» К. Дебюссі, Русалки в однойменній опері А. Дворжака. Її партнерами по сцені були такі знаменитості як Йонас Кауфман, Роберто Аланья, Саймон Кінлісайд, Петро Бечала, Крассіміра Стоянова та Ніна Штемме.
Ліричне сопрано Ольги Безсмертної вражає кришталево чистим тембром голосу та елегантністю його звучання. Крім розкішного голосу, співачка ще й унікально акторськи обдаруванням. Це дивовижне поєднання якостей – голосу, краси, артистизму й характеру – дозволяє їй кожного разу підкорювати вимогливу європейську публіку. Свобода виконання, вокальна вишуканість і емоційність співачки створюють особливу, теплу атмосферу, яка повністю занурює слухачів до енергетики її таланту.

Джерело