У Харкові о першій ночі, коли метро зачинене для пасажирів, тут тренувалися його працівники, як стало відомо Вісті Ньюс. Вчилися в режимі надзвичайного стану відкривати та закривати входи. З одного боку, максимально швидко зробити станцію доступною для городян. З іншого – зачинити укриття від радіації.
У ніч із п’ятниці на суботу харківська підземка на півгодини перетворилася на бомбосховище. Тут відпрацювали дії на випадок авіаудару.
Перед входом у підземку близько сотні курсантів. Їхня роль цієї ночі не рятувати, а зіграти городян, що рятуються від авіанальоту. У статистів мінімум інформації, щоб були більш схожі на пересічних містян.
Анастасія Пашко, курсантка:
Переживательно. Даже не знаю, чего ждать и что мы будем делать.
Діяти довелося працівникам метрополітену. Саме їх тестували на швидкість і злагодженість.
Станція “Історичний музей” переходить у режим укриття населення. Щойно двері будуть відкриті, а турнікети заблоковані, городяни мають швидко спуститися в середину станції. Вже на перонах людей розсортують за віком і станом здоров’я – це обов’язок чергових станції.
Шановні громадяни, рівномірно розміщайтесь на платформі. Жінки з маленькими дітьми проходьте до вагонів електропоїздів.
Владислав Кердивар, грає роль постраждалого городянина:
Заходим, главное, просто не толпой и спокойно себя вести. Помогать друг другу – главное.
Анна Черненко, журналіст:
У підсобних приміщеннях метрополітену будуть розташовані медпункти. Власне, далі треба йти за стрілочками, щоб знайти лікаря, або поранених доставлять саме сюди.
Лікарі наголошують, один метрополітенівський медпункт у разі тисняви та поранень використовувати неможна. Буде потрібно більше кімнат і, ймовірно, платформа.
Роман Ходарєв, лікар:
Если бы по плану учения была предусмотрена давка или еще что-нибудь, с нами бы взаимодействовали спасатели, мы бы разворачивали сортировочные площадки, где оказывали бы помощь.
Олександр Василенко, лікар:
Перш за все потрібно, є поліція, МЧС, – їх слухати. Та робітники метрополітену, слухати їхні команди. Вони доставляють нам пацієнтів. Ну, а ми вже надаємо допомогу.
Протигази чи інші спецзасоби порятунку метрополітенівці не показують. Цифр, скільки саме людей зможуть сховатися від авіаудару, не називають. Мовляв, спецоб’єкт, і інформація закрита.
Павло Пономаренко, директор Департаменту цивільного захисту ХОДА:
Будь-які цифри я не можу казати, оскільки це інформація з обмеженим доступом.
Єдине, нагадують, усі станції метро можуть служити тимчасовими укриттями. За підрахунками експертів, вони можуть вмістити більше 200 тисяч людей. І хоча запасу їжі в підземці не зберігають, проте тут є питна вода.
Для подачі питної води на станціях відкривають фонтанчики. Коли метро працює у звичайному, штатному режимі, то їх не видно, і більшість пасажирів навіть про них не знає.
Ще одна прихована властивість метро – гермодвері. Вони запечатують станцію від води.
Але головне, ці двері не мають пропустити невидиму небезпеку.
Анна Черненко, журналіст:
Ці металеві двері у метрополітені закриваються тільки у разі крайньої небезпеки, наприклад, ядерного вибуху. Закривають їх за лічені секунди, і вони здатні захистити від радіації.
Усього в Харкові налічують більше 4-х тисяч об’єктів, які можуть слугувати укриттям. Метро вважають найбільш доступним і дієвим.
Підписатися
