У Харкові презентували казкотерапію для дітей-переселенців

Як пояснити дитині, що її будинку більше немає. І тепер разом із батьками він мусить кидати все та їхати до чужого міста? Харківський психолог презентувала казку, що має стати своєрідною терапією для маленьких переселенців із Донбасу, повідомляють Вісті Ньюс. Сюжет казки простий та глибокий. А герої вражають своєю витримкою та вірою у краще майбутнє. Театралізований фрагмент казкотерапії «Тукі та Зукі» на власні очі бачили журналісти Вісті Ньюс.

Сьогодні Анастасія грає семирічну Тукі. Будинок героїні дитячої книги «Тукі та Зукі» знищив смерч. Тож дитина з батьками та братиком змушена тікати. І дивлячись на цю жінку, мало хто зможе уявити, що кілька років тому вона сама пройшла через подібне. У 2014, через бої на сході, жителька Горлівки змушена була кинути рідну домівку і їхати до Харкова.

Анастасія Волкова, бібліотекар Харківської обласної бібліотеки для юнацтва:

Конечно, я и вживалась в роль, и понятно, конечно, мне было ее очень понятно, ту девочку. Я, слава богу, в детском возрасте никогда никуда не переезжала и для меня всегда это было тяжело представить, как я могу уехать из моей квартиры, там, где я родилась и прожила всю свою жизнь. Для меня это было бы травмой — если бы я в детстве куда-то переехала. Ну сказать честно, что когда это пришлось делать во взрослом возрасте, насильно, то это тоже довольно-таки неприятный момент.

Тож бібліотекарка не з чуток знає про почуття, що сповнюють душу в такі моменти.
Анастасія Волкова, бібліотекар Харківської обласної бібліотеки для юнацтва:

Чувствовала, что у нее отчаяние, беспомощность, что она ничего не может поделать и повлиять на эту ситуацию. Потому что это действительно так и есть, тем более дети.

Починати життя практично з нуля довелося і переселенці Надії з Луганщини. Незабаром після того, як вона з чоловіком стали опікунами двох діток, прийшла окупація. Залишатися під обстрілами, та ще й з сином, хворим на епілепсію, жінка не могла. Покинувши домівку, практично без грошей і речей з двома дітьми, вона рушила до Харкова.

Надія Афанасьєва, переселенка з Луганської області:

Сначала, конечно, никто не говорил, потому что не знаю насчет детей, но я сидела, ревела. Потому что мы остались без средств, на новом месте совершенно. Это с телевизоров экранов хорошо рассказывают, как помогают, а на самом деле все не так. Спасибо волонтерам. Да действительно волонтеры помогали. Очень много неравнодушных людей.

Саме для таких батьків і їхніх дітей Єлизавета Герасименко і створила казку «Тукі та Зукі«. Говорить, розповідати дітям про трагічні події дуже важко. Найважливіше тут — не травмувати малечу повторно. Дуже часто діти, корті пережили подібні втрати, не можуть повернутися до нормального життя. Тож казка Єлизавети має відродити в дитячій душі віру у краще майбутнє.
Єлизавета Герасименко, психолог:

У меня в сказке нет войны, есть буря, у меня нет, там допустим боевиков, есть хищные звери. И сюжет психотерапевтической сказки показывает, что с человеком произошло и как он из этой ситуации выходил.

Книга особлива не лише своїм сюжетом, а й оформленням. Ілюстрації всередині — розмальовка.

Вадим Бєлєнькийілюстратор:

Вдохновило то, что это действительно для детей. Пусть дети как бы читают. Это лучше, чем слушать те же новости. По крайней мере я рад, что есть такие вещи как сказкотерапия.

Видали казку силами волонтерів та самої Єлизавети. Тому поки вийшло всього 100 примірників. Уже скоро електронний варіант книги з’явиться на сайті Харківської обласної бібліотеки для юнацтва. Крім цього авторка хоче звернутися до міністерства освіти із проханням ввести казку «Тукі та Зукі» до шкільної програми. Адже вона є важливою не лише для тих, хто пережив символічну бурю, а в реальності війну, а й для тих, хто їх оточує.

Новини. Харків&Україна visti.news

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

bigmir)net TOP 100