У Харкові попрощалися з Яною Червоною – тисячі людей віддали шану військовій та волонтерці

Двох тижнів не дожила до свого дня народження і не дочекалася перемоги, яку жадала понад усе. Харків попрощався з Яною Червоною. Більше тисячі людей прийшли провести в останню путь військову та волонтерку. Перед матір’ю двох дітей, яка пішла воювати з ворогом, стали навколішки.

В’ячеслав Власенко, командир 46 батальйону “Донбас-України” (Філін):

Над слабыми мы смеемся. И она смеется.

Олена Вовк, волонтерка:

Яна настолько была бесстрашная. Она ничего не боялась. И ей неважно было мнение плохих людей, ни то, что может случиться, поэтому она всегда была впереди.

харків, прощання, яна червона

Яна Червона була волонтеркою з 2014 року, а в 2016 підписала контракт. Служила в батальйоні Донбас-Україна. Стала кулеметницею, яку поважали та цінували побратими. Вдома чекали чоловік і двоє дітей: син і донька. Щодня дзвонила до дітей.

Вольова та сильна – її рішення піти воювати неможна було не прийняти. Скоріш за все у бійця з позивним Відьма був би і другий контракт у ЗСУ.

Юрій Киричик, волонтер:

Відмовити її було неможливо. І вона свідомо до свого вибору підійшла. Щоб більше свою віддачу віддати  прийняла рішення іти добровольцем.

Бліндаж, де знаходилася Яна Червона та Олександр Мелютін, був обстріляний 2-го квітня. Їхній ротний переконаний, бойовики знали, куди били.

Денис Русецький, командир роти Яни Червоної (Фагот):

Вистачило 3 снарядів. Перший ліг біля, і 2 решта лягли в самий бліндаж. Я би хотів сказати, що там були якісь шанси, але там взагалі було без варіантів. Вони не працювали по тих точках, які були активними, вони працювали по пасивній точці, яка ніякої активності не проявляла.

У тисячному натовпі з квітами та прапорами бійці, яких волонтерка захищала на початку війни.

Микола, позивний Армян:

Она настоящий патриот. Патриот своего дела. Она всю себя отдала.

І навіть ті, хто не був знайомий особисто. Ігор Малицький ветеран і в’язень кількох фашистських концтаборів, плаче за сучасним українським героєм. Із нею збирався зустрітися 9-го травня в Харкові.

Ігор Малицький, ветеран Другої світової війни:

Я знаю ее давно, а вот встретиться лично не пришлось. Мы переписывались, переговаривались. Что я вам скажу, это у меня второй случай. Еще в ту войну я тоже свою подругу хоронил.

Побратими, які останні 2,5 роки провели з нею на передовій, небагатослівні.

В’ячеслав Власенко, командир 46 батальйону “Донбас-України” (Філін)

Мы не затянем с ответом. Ответ будет жестким. Ответ будет чувствительным для нашего противника.

Прощання з Яною Червоною відбулося в центрі Харкова  біля пам’ятника Шевченку. Поховали жінку на Алеї Слави серед сотень бійців, які віддали життя на сході України.

Віка, донька Яни Червоної:

Мама всегда была лучшей. Только она теперь ангел. Навсегда. Она всегда с нами.

Вісті Ньюс. Новини. Харків&Україна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

bigmir)net TOP 100