SWAP: UK/UKRAINE. У Харкові відбудеться виставка британських та українських художників

16 березня о 18:00 в головній мистецькій інституції Харкова, центрі сучасного мистецтва “ЄрміловЦентр”, відкриється виставка українсько-британського проекту SWAP: UK/UKRAINE. На ній вісім художників, котрі працювали в арт-резиденціях в Україні та Великій Британії у 2017-му, покажуть результати своїх візуальних досліджень. Виставка триватиме до 15 квітня 2018 року.
Організаторами SWAP: UK/UKRAINE є Британська Рада в Україні та Ліверпульська бієнале – найбільший міжнародний фестиваль сучасного мистецтва у Великій Британії.

“Swap” з англійської означає “обмін”. Саме йому та здатності почути один одного і присвячений проект Британської ради та Ліверпульскої бієнале – SWAP: UK/UKRAINE.

На думку арт-критиків, спільним знаменником візуальних досліджень учасників проекту є не просто міжкультурний обмін, але – аналіз того, як зміна місця (пере)визначає мистецькі практики. Митці дивляться на новий для них простір незамиленим оком, що дає їм змогу завважувати неочевидні для постійних мешканців нюанси. І навпаки – новий простір дає митцю чи мисткині несподіване пізнання й розуміння себе.

З 12 по 14 березня художники прочитають кілька лекцій для всіх охочих, 16-го – офіційне відкриття виставки, а 17-го березня художники й куратори запрошують на екскурсію виставкою та сесію питань і відповідей. Організатори зазначають: це унікальна нагода поспілкуватися з усіма учасниками проекту водночас.

Березнева виставка в Харкові є закінченням другого етапу проекту. Перша серія резиденцій відбулася в 2016 році й завершилася минулого березня виставкою в Мистецькому Арсеналі.
Під час другої серії, восени 2017 року, четверо українських художників та художниць працювали у Ліверпулі (Поліна Карпова, Марія Куликовська, Антон Лапов, Вова Воротньов), а четверо британських – у Харкові та Києві (Кунг Хва Шон, Стівен Шіхан, Вікі Торнтон, Адам Волкер). В Україні майданчиками для роботи стали ЦСМ “ЄрміловЦентр”, Харківська муніципальна галерея, Платформа культурних ініціатив “Ізоляція” та культурний центр Сошенко 33, в Ліверпулі – BluecoatFACT і Open Eye Gallery.

Кураторська команда фінальної виставки — Олена Касперович (ЄрміловЦентр), Ілля Заболотний (Британська Рада). Кураторка освітньої програми виставки – Анастасія  Хлестова (Харківська муніципальна галерея).

ФОТО facebook.com

Директорка «ЄрміловЦентру» Наталія Іванова розповідає, що робота у форматі резиденцій стає для Центру сучасного мистецтва важливою складовою розвитку. «Мистецтво дозволяє нам знаходити спільні цінності й шанувати те, що нас відрізняє,  – нагадує Наталія. – Сучасні мистецькі резиденції – це знайомство з новими культурними контекстами й художніми практиками, можливість презентувати себе і свою країну в світі. Вони є важливою складовою не лише міжкультурного діалогу (в нашому випадку – між Україною й Великою Британією), а й глобальної крос-культурної комунікації».

Спектр проблем, із якими працюють учасники проекту, різноманітний. Тут і дослідження жіночого тіла в публічному просторі, і психологічна ідентифікація у місті, й утопічність політичних маніфестів, і дослідження локального розуміння краси, абсурд та іронія як художній метод, та навіть фланерство й реактуалізація локальних краєзнавчих досліджень

Ілля Заболотний, співкуратор виставки та програмний менеджер мистецьких проектів Британської Ради в Україні розповідає: «Другий рік поспіль нам із партнерами вдається створювати унікальний калейдоскоп-мозаїку активних взаємовпливів, обмінів і співпраці між культурними середовищами двох країн. Мистецькі дослідження, рефлексії та демонстрація художніми засобами здатності до дружнього діалогу й порозуміння між людьми надзвичайно важливі у наш час активних соціально-політичних змін».

Олена Касперович, співкураторка виставки, говорить, що одна з найцікавіших речей у подібних проектах полягає у тому, що коли всі формальності закінчено, перед тобою нарешті постає людина: найсправжніший і найбажаніший художник. “Те, що починається між вами як знайомство з містом, арт-спільнотою, візити до музеїв та магазинів – пізніше перетворюється на твори, на байки і внутрішні жарти. Подорож і пригода, до якої відправляється одна людина, раптом охоплює тебе, твоїх друзів, знайомих і ціле місто”.

Повний розклад подій SWAP: UK/UKRAINE у Харкові:

12 березня, 18.00 – лекція/artist talk Кунг Хва Шон та Стівена Шіхана (Велика Британія) присвячена їх досвіду міжнародних проектів та роботі в художніх резиденціях
Харківська муніціпальна галерея (вул. Чернишевська, 15)

13 березня, 17.00 — лекція/artist talk «Як бути художником в Україні?» від Поліни Карпової, Марії Куликовської та Вови Воротньова.
HudpromLoft (вул. Мистецтв, 8, Харківська державна академія дизайну та мистецтв)

14 березня, 16.00 – «Crit» з художниками Вікі Торнтон та Адамом Волкером та кураторами резиденції на Сошенко 33 Анною Сороковою та Тарасом Ковачем.
«Crit» (скорочено від criticism)– це неформальне середовище, у якому презентуються нові художні твори для їх обговорення та отримання зворотнього зв’язку від колег.
HudpromLoft (вул. Мистецтв, 8)

16 березня,18:00 – відкриття виставки за участі художників та кураторської команди
ЦСМ “ЄрміловЦентр” (пл. Свободи, 4)

17 березня, 16.00 —  екскурсія виставкою та Q&A-сесія за участі всіх художників і кураторів виставки.
ЦСМ “ЄрміловЦентр” (пл. Свободи, 4)

SWAP: UK/Ukraine — щорічна програма резиденцій Британської Ради в Україні для художників та кураторів. Програма реалізується у співпраці з Ліверпульською бієнале, наймасштабнішим фестивалем сучасного мистецтва у Сполученому Королівстві, та найбільш інноваційними й експериментальними мистецькими інституціями в Україні. З моменту запуску програми у 2016 році Британська Рада підтримала 20 резиденцій (18 для художників і 2 для кураторів) у Ліверпулі, Києві, Харкові, Музичах, Ужгороді та на півострові Бірючий в Азовському морі. SWAP має на меті поєднати художників з обох країн та підтримувати їхній розвиток у міжнародному середовищі. Також програма надає художникам час на дослідження, рефлексію й вивчення мистецьких традицій Великої Британії та України.

Учасниці та учасники проекту:

Поліна Карпова (нар. 1992, Харків) — харківська мисткиня, що працює з фотографією. Випускниця Харківської державної академії дизайну та мистецтв 2013 року зі ступенем магістра історії мистецтва. Карпова продовжує традицію славнозвісної Харківської школи фотографії, одне з концептуальних правил якої — іронічний погляд на оточення. Вона займається фотографією з 2009 року, зосереджуючи увагу на дослідженні унікальної людської краси та взаємодії з індустріальними міськими пейзажами.

Марія Куликовська (нар. 1988, Керч) — мисткиня, архітекторка, акціоністка та кураторка. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва й архітектури в Києві (магістр архітектури, 2013) та Королівський інститут мистецтв Стокгольма (2016). У своїх напружених перформансах Куликовська досліджує не лише обмеження та слабкість власного тіла, але й жіноче тіло в публічному просторі. На її практику також впливає політична ситуація в Україні — вона звертається до питань конфлікту з Росією, анексії її рідного Криму та проблем переселенців.

Антон Лапов (нар. 1984, Луганськ) — митець, незалежний куратор та музеєзнавець (наразі живе і працює в Києві). Закінчив Національний університет “Києво-Могилянська Академія” (ступінь магістра археології та давньої історії) та Нову Художню Школу (курс “Медіа-арт для практиків”, Київ, 2013). Координатор медіа-арт-колективу Арт-кластер R+N+D та організатор подій у сферах експериментальної електронної музики, медіа-арту та музеєзнавчих досліджень. Через історичну перспективу він досліджує зв’язки між минулим і сучасністю, актуальність застарілих (зокрема, пост-радянських) підходів у сучасному світі, а також зв’язки творів мистецтва й артефактів із географічними та соціальними одиницями.

Вова Воротньов (нар. 1979, Червоноград) — митець, що живе і працює в Києві. Його бекграунд — субкультура графіті та навчання на філософському факультеті Національного університету “Києво-Могилянська Академія”. Воротньов працює з фотографією, інсталяцією, публічним мистецтвом, перформансом та ін. До його широкого кола зацікавлень належать як проблеми ідентичності в сучасній Україні, декомунізаційні процеси, (не)функціонування радянського публічного простору, так і, наприклад, фланерство й психогеографічні практики та реактуалізація локальних краєзнавчих музеїв у сучасному контексті.

Кунг Хва Шон (нар. 1983, Південна Корея, живе та працює у Лондоні) досліджує взаємовідносини між містом та уявою людини. Наразі здобуває ступінь PhD у Королівському коледжі мистецтв Лондона. У своїй мультидисциплінарній практиці вона зосереджується на відкриттях психологічної ідентифікації у місті, присутності невидимої субстанції, та фантастичних візуальних враженнях, що витікають із непередбачуваних миттєвостей глітчів (візуальних збоїв) у місті.

Стівен Шіхан (нар. 1986, Біркенхед, Велика Британія) живе та працює у Біркенхеді. Шіхан отримав ступінь почесного бакалавра мистецтв у Віррал Метрополітен Коледжі за спеціальністю “образотворче мистецтво”, а потім ступінь магістра образотворчого мистецтва з відзнакою Університету Джон Мура у Ліверпулі. Стівен здебільшого працює з перформансом, кіно та відеоартом, беручи у фокус своєї роботи абсурдне, красиве, тендітне, тимчасове існування, в якому він себе знаходить; у той же час зосереджуючи особливий інтерес на плинності життя.

Вікі Торнтон (нар. 1981, Дербі, Велика Британія) — мисткиня і кінорежисерка, що працює як з кіно, так і з візуальним мистецтвом. Її робота поєднує підходи документального й ігрового кіно в дослідженні стосунків між місцем, пам’яттю, перформансом та ідентичністю. Представляла фільми, зокрема, на кінофестивалях у Карлових Варах (Чехія) — у 2017-му, “Чорні ночі” у Талліні (Естонія), DOKLeipzig (Німеччина), Кембриджському кінофестивалі (Велика Британія), Alchemy Moving Image Festival (Шотландія), та в Клермон-Феррані (Франція) — в 2016-му. Закінчивши Королівський коледж мистецтв у Лондоні в 2011 році, зараз Торнтон здобуває PhD в Лондонському університеті королеви Марії.

Адам Волкер (нар. 1983, Брюссель, Бельгія) живе у Лондоні. Отримав ступінь магістра образотворчого мистецтва в Мистецькому коледжі Челсі. У своїх мистецьких практиках, заснованих на дослідженнях, Волкер намагається піднімати питання, що стосуються мистецької праці, виробництва і як вони можуть чи не можуть бути оцінені як вартісні, тривкі й важливі. Волкер використовує широкий спектр засобів, з-поміж яких домінують тексти, перформанс та відеоарт.

Британська Рада – це міжнародна організація Сполученого Королівства, мета якої – розширення культурних відносин та розповсюдження освітніх можливостей. Ми встановлюємо дружній діалог та будуємо порозуміння між людьми у Великобританії та в інших країнах. Ми робимо це за допомогою позитивного внеску в Сполучене Королівство та в країни, із якими працюємо – змінюємо життя, створюючи можливості, вибудовуючи зв’язки та довіру.

Ми працюємо у більш ніж 100 країнах по всьому світу у сферах мистецтва і культури, англійської мови, освіти та громадянського суспільства. Щороку ми особисто взаємодіємо із більш ніж 20 мільйонами людей, а також охоплюємо більш ніж 500 мільйонів людей онлайн, через трансляції та публікації.

Із 1934 року ми є британською благодійною організацією, що регулюється Королівською Хартією та державними органами Великобританії. Більшість нашого прибутку надходить через численні проекти та угоди у сферах викладання англійської мови та екзаменів, та контракти в сферах освіти та міжнародного розвитку, а також через наші партнерства із публічними та приватними організаціями. Вісімнадцять відсотків нашого фінансування отримується від уряду Сполученого Королівства.

Новини. Харків&Україна visti.news

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

bigmir)net TOP 100