Потрапити у список на обмін – єдиний шанс на спасіння. Марина Чуйкова – одна з 76 звільнених із полону бойовиків так званої ДНР, пережила судовий фарс і реальний вирок в 11 років. Її історія, як і решти повернених, на вільній частині України почалася з пишної зустрічі та безкоштовного лікування, а далі про людей забули. За 2 місяці не допомогли ані з документами, ані з обіцяною фінпідтримкою.
2 місяці волі. Вчиться гуляти містом і… не боятися. Звільнена з полону бойовиків Марина Чуйкова за цей час пройшла лікарню та реабілітацію, тепер знайомиться зі своїм новим домом – Харковом.
Марина Чуйкова, звільнена з полону:
Можно ходить, куда хочешь. Ты будешь фотографировать, и тебе не будет за это наказания. И за это получали 15 лет – то это, конечно, ужасно.
Горлівчанку назвали шпигункою та дали 11 років в’язниці. Бойовики роздають і більші строки – за лайк на підтримку України. Говорить, у зоні ризику кожен, хто їде туди чи лишився жити. Не відкупишся – сидітимеш.
Марина Чуйкова, звільнена з полону:
Я хочу, чтобы в мире был мир. Все, наконец-то, закончилось. Чтоб были освобождены те люди, которые до сих пор находятся в плену. Я тоже за них очень беспокоюсь.
Ті, кого бачила в СІЗО та вязниці в Сніжному, – перші, про кого згадує. Сотні людей, про яких ніхто не знає, лишаються заручниками та обмінним фондом.
Марина Чуйкова, звільнена з полону:
Этих людей до сих пор нет в списках. Есть люди, которые были в списках, но их в последний момент почему-то вычеркнули…
40 днів до звільнення не дожила мати. Її хвору лишилася доглядати на окупованій території. Марина провела у застінках 650 діб. Там принижували, били, возили на розстріл.
Марина Чуйкова, звільнена з полону:
Меня показывали каким-то людям, представляли, как предадтель родины. Меня показывали на блок-посту мимо проходившим людям представляли, как предателя и шпиона. И куда бы меня не вывозили в мешке на голове. Ты не знал, куда тебя везут… То есть страшно было всегда…
Їй пощастило – за неї боролися двоє синів.
Марина Чуйкова, звільнена з полону:
На страницах с цифрами, которые я люблю, они писали маленькие записочки. Между строчек было написано: “Мамочка, держись!”, “Мамочка, мы с тобой!”, “Мы очень много делаем для твоего освобождения“.
Зараз живе з ними у маленькій орендованій квартирі. Що з оселею в Горілвці навіть не знає. Про нову оселю лиш мріє. Бо після масштабної зустрічі та медпідтримки 7 десятків полонених лишилися без допомоги. Знайти роботу не можуть – немає документів.
Артур Чуйков, син звільненої з полону:
Хотим какой-то поддержки от государства. Потому что на данный момент поддержки никакой нет. Есть только обещания.
У Міністерстві у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій обіцяють навесні по 100 тисяч підтримки звільненим із полону. Поки ж лише підтримка синів дає змогу купити квиток на метро, щоб об’їхати десятки інстанцій для відновлення втрачених документів.