Придбайте “Записи санітара Роми” – харківський лікар написав книгу, щоб перебудувати Будинок дитини

Написав книгу задля хворих сиріт. Як стало відомо Вісті Ньюс, у Харкові керівник Будинку дитини облаштовує паліативний центр європейського зразка. Гроші на будівництво Роман Марабян збирає продажем своєї книги “Записи санітара Роми”. У неї вклав 30 років лікарської роботи та боротьбу за коротке, але гідне життя малечі. Старт ремонту вже дали, але щоб закінчити відділення, треба ще близько 300 тисяч гривень.

У Будинку дитини “Гіпократ” зараз мешкають 20 дітей із невиліковним діагнозом. Це сироти і ті, кого неможна виховувати вдома через хвороби. Тут харківські малюки і ті, кого в 14-му евакуювали з сиротинця Краматорська.

Роман Марабян, керівник Будинку дитини “Гіпократ”:
Это Вика. Ей уже 4 годика. Она родилась слепой. У нее эпилепсия. Каждый ребенок, имеющий особые потребности, даже если он не ходит, не коммуницирует он нуждается в ежедневном общении, в ласке, в прогулках.

Щоб Віка та її сусіди Єва і Вова мали доступ до прогулянок і жили в комфорті, Роман Марабян наважився на перебудову будівлі радянського садочку. Обласні гроші на ремонт тут востаннє бачили в 2004-м. Тож лікар за місяць до свого 50-річчя взявся писати книгу. Спогади назвав “Записи санітара Роми” і просить за них 300 гривень.

Роман Марабян, автор книги “Записи санітара Роми”:
Я думал, как подписаться: главный врач, кандидат медицинских наук, что-то там еще. Ну, этот пафос не нужен. Я начал подписывать “санитар Рома”. Человек передал 30 тысяч гривен за одну книгу. Кто-то тысячу гривен давал, кто-то 5, кто-то тысячу долларов дал.

За благодійні кошти надрукували тисячу примірників, розкупили вже половину. “Записи санітара Роми” читають в Харкові, США, Канаді та на Кіпрі. Зібрати вдалося 292 тисячі гривень. Але відділення на 20 ліжок і медоснащенням потребує ще майже 300.

Валентина Дрокіна, заступниця директора Будинку дитини “Гіпократ”:
Это не могут быть большие палаты, в которых лежит очень много детей. Хотя бы потому что каждый ребенок ночью плачет и не дает своему соседу отдыхать. А дети с паллиативным диагнозом – у них болит. Они плачут больше других детей.

Двомісні палати, доступ до вулиці, місця для реабілітації, телевізори, відеонагляд, кімната для медперсоналу. Так відповідно до закону і людяності має виглядати паліативний центр.

Роман Марабян, керівник Будинку дитини “Гіпократ”:
Нам нужно просто здесь строить Европу. И в том числе для особенных детей, в первую очередь создавать нормальное качество жизни.

У “Гіпократі” впевнені, урешті зміниться кожен Будинок дитини. Здорові сироти мають жити в родинах, а паліативні пацієнти у комфортних відділеннях.

Вова с удовольствием будет заниматься. Да, Вовчик? Будет заниматься на первом этаже.

Відповідно до медреформи відділення мають добудувати до 1 квітня.

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.