Дивовижна історія порятунку сталася під час звільнення Куп’янська. Українські військові витягли з-під палаючого танка триметрового плазуна.
Богда згадує саме провели контрнатсуп, коли побачив рух. Не зрозумів достоту що то, але кинувся рятувати.
Богдан, військовий:
Підбили танк, один і другий. Коли вони вже начали горіти, ми начали по чуть-чуть відходити. Не знаю, чому я так розвернувся, подивитися, чи горить, чи ні. Розвернувся, бачу з-під танка щось вилазить. Грязне. Як плака. Я підпігаю і тягну за голову як канат. Потом в прикінці лісу я його скрутив у клубок і під куртку.
Знайді чоловік дав ім’я Куп’янськ і оселив пітона в квартирі в Харкові, і тільки тоді виявилося, що врятованого він побоюється:
Випустив його у квартирі, і мені тоді страшно стало, коли він по квартирі лазити. Я побачив, що він реально великий. До 3 метрів. Я сам гадюк не боюся, але з такими великими ще не стикався. І він став скручуватися в клубок і піднімати голову і на мене сичати. У мене мондраж по кожі йшов. І я просто перестав там у квартирі жити. Він жив у тій квартирі. То його вже стала територія, його квартира.
Богдан продовжує службу, тому доглядати за пітоном не зміг. Передав його біологу. Той точно знає, як доглядати за змією і вже відгодував плазуна.
Дмитро Шабанов, професор Харківського університету імені Каразіна:
Мене веселить, яка у змії вдача. Все ж таки був він у якомусь закладі специфічному в Куп’янську, пережив те, що пережив Куп’янськ. Насправді, людям було не до тварин. Скоріше за все дійсно був вкрадений чи сам він потрапив в те місце, де підбили танк. Це щось неймовірне. Далі якась зовсім неймовірна ситуація з Богданом, який у ситуації бою, подавлені нормальних захисних реакцій – він починає спасати тварину. Ну, спасибі йому, що він так зреагував.
Ганна Черненко, Володимир Павлов. Вісті
Підписатися
