“Нема перемир’я – йде війна” – півтори тисячі людей провели в останню путь вбиту військову-медика

За 10 днів закінчувався контракт, а за 2 тижні святкувала б 34-тий день народження. У Зачепилівці, що на Харківщині, попрощалися з бойовим медиком Клавдією Ситнік. 1-го лютого старша сержант несла ліки побратиму, в якого стало зле з серцем, і в цей час позицію накрив масований вогонь бойовиків. Жінку в останню путь проводжали односельці і 2 її бойові бригади.

У зачепилівській школі раніше закінчили уроки. А при вході горять свічки. На одній із парт маленького класу квіти.

Валентина Сухорукова, перша вчителька:

Клава сиділа за оцією 3-тьою партою, біля вікна. Вона дуже доброю була дитиною. І коли я дізналася, я не могла повірити!

 

У селі, здається, немає людей, які не знали фельдшерку та військового медика Клавдію Ситнік. Вона востаннє була вдома в жовтні. Батьки дізналися про загибель з телевізора, ще до офіційного підтвердження. 11-річна донька в шоковому стані, і зараз поривається подзвонити матері, спитати, коли буде вдома. Від ранку до їх оселі йдуть люди. Бажаючим проститися не вистачає місця у дворі. Фельдшерка пішла в армію у 2016-му. Рішуча та вольова одразу завоювала повагу побратимів. “Сестра” і “доня” – так її називали в 54-тій бригаді всі 3 роки служби.

Валерій Руденко, заступник командира 1-го дивізіону 54-ї окремої механізованої бригади:

Клава завжди, хто б до неї не звернувся, навіть якщо ліків немає, вона піде в інший підрозділ, дістане, але забезпечить цього хлопця ліками, тому що переживала щоб люди були здорові.

Разом пройшли Світлодарську дугу, Бахмутський рубіж. У бригади не було жодного пораненого чи 200-того. Бійці раділи, що пішли на ротацію збережені. І вже не думали, що доведеться когось ховати…

   
Ситнік лишилася на передовій вже у складі 93-тьої бригади. До кінця контракту лишалося 10 днів, і свій 34-тий день народження військова медик мала святкувати вдома. 1 лютого ще дзвонила батькам, а потім спішила на опорний пункт рятувати життя побратима.

Андрій Звягольський, заступник командира роти 93 окремої механізованої бригади:

Співслужбовцю Клави стало погано, і вона понесла ліки на позицію, і коли вона несла ліки в цей час почався обстріл, зі всіх, ну, зі стрілецької зброї, і її в цей момент… Вона зайшла в бліндаж, і куля снайпера її дістала.

Бойовики накрили позицію з забороненої зброї. Обстріл був настільки масований, що не відразу і зрозуміли, чим поранило жінку. Осколки поцілили бронежилет, але вбила медика куля. Снайпер не міг не бачити аптечку, але і це вбивці не завадило.

Віталій Король, двоюрідний брат загиблої:

Втратили ми доньку, мати, сестру, країна втратила героя, нема перемир’я – йде війна.

Після армії зачепилянка хотіла лиш трохи перепочити та знову підписувати контракт. Говорила, що так береже від війни похилих батьків, хвору сестру та доньку. Проститися з бойовим медиком прийшли понад півтори тисячі людей.

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.