Жертв Іловайського котла ховають і досі. У Харкові попрощалися з бійцем 92-ї бригади Русланом Дейнеко. 20-річний контрактник зник 27-го серпня 2014 року. Увесь цей час батьки шукали сина як безвісти зниклого. За цей час вони навіть натрапляли на шахраїв, які обіцяли за викуп випустити з полону військового, що вже був загиблим.
23 серпня 2014-го 92 бригада виступила на звільнення Іловайська. За 3 дні Руслан Дейнеко востаннє зателефонував батькам. 27 серпня його не стало. Попрощатися з сином мати змогла тільки через понад 4 роки.
Федір Шевченко був в одному підрозділі з Русланом. Згадує, з Іловайського котла не повернулися 12 побратимів. І серед них 20-річний Руслан. Усіх накрив вогонь, відкритий проросійськими бойовиками.
Федір Шевченко, служив разом із загиблим:
Покази його побратимів, що він був поранений, але тіла ніхто не бачив. За нашими даними, вже коли ми проводили аналіз бою, він був смертельно поранений у голову і після чого в машину, в якій він знаходився, це була самохідна установка, пряме влучення міни.
Батьки до останнього не вірили в смерть сина. Родина за кілька днів після кривавого зеленого коридору їздила туди – знайти хлопця. А за 4 роки й 7 місяців пошуків навіть натрапляли на шахраїв.
Федір Шевченко, служив разом із загиблим:
До останнього у них була надія. Були спроби шахрайства, спекуляцій на цьому. Знаю, що матір одного разу ледь не доїхала до Донецька, везла і гроші на викуп.
Виявилося, що Руслан був похований як невідомий солдат. Опізнати тіло було неможливо. Волонтери-пошуківці забрали останки. І весь цей час тривали експертизи ДНК. І тільки з другої спроби вдалося встановити – під номером 4055 в Запоріжжі похований харків’янин Дейнеко.
Артур Батістов, ст. офіцер відділу морально-психологічного забезпечення 92 ОМБр:
Зроблене подання за посмертне нагородження Руслана орденом “За мужність”. Я вважаю, це правильно, кожен загиблий хлопець, який віддав життя за свою державу, має бути нагороджений.
Контрактник Руслан Дейнеко передостанній із 7 зниклих безвісти під Іловайськом бійців підрозділу, якого вдалося відшукати. Із хлопцем попрощалися на плацу 92 бригади.
Військові і друзі провели бійця в останню путь, ставши навколішки. Тіло юнака перепоховали під Чугуєвом.
Підписатися
