На Харківщині військові відзначили Водохреща хресною ходою та пірнанням у Сіверський Донець

Водохреща хресною ходою та пірнанням у Сіверський Донець відзначили українські військові. Символічно, що річка єднає всю східну Україну: Харківщину, Донецьку та Луганську області. У той час, коли священики сперечаються, чи автентична традиція занурюватися у січневі води, віряни щороку приходять до купелі, аби оздоровитися та очиститися.

Пірнання для 92 ОМБр – багаторічна традиція. Бійці щораз відзначають Водохреща разом із мешканцями селища Башкирівка. До молебну на плацу стають півтисячі людей. Цьогоріч службу провели військові капелани вже ПЦУ.

Хресна хода починається від воріт військової частини. Під хоругвами віряни йдуть до берега Сіверського Дінця. Бійці заходять у воду тільки після освячення.

Під наглядом капелана та служби порятунку з засніженого берега у воду спустилися військові та місцеві. Здебільшого, наважуються на пірнання бувалі моржі.

Віктор, військовий 92 ОМБр:

8 раз, я вибрав собі, кожний рік купаюся. Для здоров’я купаюся, тіло оздоровляється. Легше стає. Обряд такий.

Андрій, військовий 92 ОМБр:

Надеемся на то, что мы очистимся. Все-таки в глубине души, думаю, что все будет хорошо.

Володимир, військовий 92 ОМБр:

Це традиція, я завжди так роблю. Батюшка все ж зробив, всі свої справи, тому, так. Я вірю.

Проте не всі священики підтримують традицію занурень на Водохреща. Архиєпископ Ігор Ісіченко переконує, 19-го січня правильніше прийти на молебень до храму та ставитися до води як до святині. Наголошує, традиція пірнань завезена з центральної Росії, з українською вірою нічого спільного немає. Мирські розваги ж після купелі взагалі розцінює як наругу над святом.

Архиєпископ Ігор Ісіченко:

Традиція пірнання в ополонку – це навіть не просто російська традиція, а російська сільська традиція. Вода стає самодостатньою святинею, а значить це вже не християнська віра, а фетишизм. В Україні цього не було, і це дуже добре видно по західній Україні, де навіть існувала до останнього часу традиція, коли в Іордан воду заборонялося кілька дні заходити, купатися роздягненим, прати у цій воді.

Виключно як єднальне сприймають пірнання військові капелани. Говорять, що ця традиція хоча і дохристиянська, але природня та наповнена духовністю.

Отець Григорій, військовий капелан 92 ОМБр:

Це день, будем говорити, коли Дух Святий спускається на води й освячує їх, тому що вода є основою всього, основою всього, це та твердиня, на якій зводиться все живе. І тому ту ніякого немає обрядчества, ніяких немає забобонів. Це все – дійсно жива природа і живий Дух Святий.

З харківського берега в Сіверський Донець пірнули тільки військових близько сотні, для 92 бригади ця річка стала особливою – воїни захищали його береги на Луганщині та Донеччині.

Вісті Ньюс. Новини. Харків&Україна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

bigmir)net TOP 100