На Харківщині на кілька годин повернулися в Другу світову війну

На Харківщині, українці, чехи, словаки та білоруси реконструювали бій за Соколово, як стало відомо Вісті Ньюс. У 43-му році за це українське селище віддали життя більше сотні військових, на смерть стояли 4 доби представники кількох народів. На 75 річницю бою прибула особисто міністр Збройних сил Чехії. Хоча і театральний, але видовищний бій став вдвічі символічнішим, адже за 300 км українці знову захищають свободу своїх сіл і міст.

Це тільки гра, де кулемети не ранять, а гранати — лиш частина шоу. Але це все ж замальовка реального і смертельного бою 8-го березня 43-го року. Тоді харківське селище Соколове стало плацдармом для 4 денного бою. Тут уперше у Другу світову війну на східному фронті вступили бійці Чехословаччини. І першим їхні воїни боронили саме українське село.
Юдзек Бугачек, праонук захисника Соколове (Чехія):

Мой прадед здесь был в 43 году в этой битве. Ну а для меня очень интересно быть здесь, посмотреть, где он был, где он воевал.

75-річниця бою знову зібрала на Харківщині чехів, словаків, білорусів і десяток історико-патріотичних клубів із усієї України. Росіян на реконструкції немає. Чехи ж прибули делегацією з понад 2 сотень людей на чолі з міністром оборони.
Карла Шлехтова, міністр оборони Чехії:
Це важливо і для нашої країни, і для вашої. Тому влада Чехії вирішила відправити особисто Міністра оборони, щоб підкреслити вагу цих дати і місця. Повагу до них. Минуло 75 років, тоді ситуація була зовсім інша. І жодних паралелей між тим, що було і тим, що відбувається зараз в Україні провести неможна.
Бій йшов буквально за кожну хату. Тут з’явилися і загинули чеські герої, іменами яких названі вулиці Харкова. Тут, кажуть нащадки чеських воїнів, народилася їхня сучасна армія.
Олег Бідулін, керівник військово-патріотичної організації:

Стоически отстаивали украинскую землю чехословацкие воины во главе подпоручика Отакара Яроша, которому первому из иностранцев присвоили звание Героя Советского союза.

Там, где 3 сосны, находимся сейчас мы. А вот церковь, за которую погиб Отакар Ярош.

До речі, честь зіграти на полі Соколового Отакара Яроша дісталася його співвітчизнику — чеху — Міхалу Гайдорусу.
Міхал Гайдорус, грає Отакара Яроша:

Почему я играю роль Яроша? Потому что я живу в городе, где жил Ярош. А потому что чувствую, мне интересно почувствовать, что он тогда чувствовал. Но это нелегко. Потому что он не вернулся. Он герой, но он не вернулся домой. И мы его очень уважаем.

Реконструкцію під Соколовим проводять не вперше. Для місцевих цей бій — це історії дідів. Для приїжджих — непересічна подія з раритетною зброєю та можливістю сфотографуватися.
Владислав, харків’янин:

Это история, это прекрасные люди, вот они сейчас дружненько рассказывают про это все. Это так интересно на самом деле! Потому что это рассказы и моего деда еще. Отлично! Это «Тигр» первый, это наша техника.

Трохи інакше на реконструкцію дивляться члени місцевої тероборони. Говорять, українці мають нарешті почати разом із дідами шанувати й свою націю. Тому захід пройшов без забороненої радянської символіки.
Влад Шмулич, член місцевої тероборони:

Була задача — вийти сюди й охороняти цей захід, щоб був спокій. Але я вважаю, що має бути саме українських більше подій, які будуть згадуватися і також відмічатися. І щоб наш український дух зміцнювався.

Участь у реконструкції взяли й кілька атошників, щоправда, для них війна — не спогади, а сьогодення. І їхні окопи —  всього за кілька сот кілометрів — справжні.

Новини. Харків&Україна visti.news

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

bigmir)net TOP 100