Рука допомоги за 10 тисяч кілометрів. Харківська майстриня шиє торбинки для поранених австралійських тварин. Першу посилку вже відправила. У ній майже сотня речей для коал, кенгуру та опосумів, які постраждали від велетенських пожеж. Тамтешні зоозахисники звернулися до небайдужих буквально в усіх куточках планети – ще довгий час необхідні будуть ковдри, переноски та навіть зв’язані пташині гніздечка.
За місяць 3 кілограми доброти дістануться Австралії. Посилка з України здолає майже 13 тисяч кілометрів. У посилці Юлі мішечки та ковдри для поранених тварин. По дорозі на пошту Юля розказує, це її перше волонтерство. Переконана, страшні пожежі в Австралії стосуються кожного на планеті. Жінка приєдналася до армії майстринь із усього світу. Сотні людей відгукнулися на прохання допомоги від австралійських зоозахисників, розміщені в мережі.
Юлія Іваненко, сшила речі для австралійських тварин:
Это те изделия, которые я могу сделать. Это не проблема. У меня есть запасы какие-то материалов, время немножко нашлось. В группе этой выложены все выкройки. Они просят всех придерживаться всех размеров, всех материалов, которые нужны им. Это натуральный хлопок, только исключительно натуральные материалы. Никакой синтетики. И по размерам эти мешочки или там одеялки они все рассчитаны на какое-то конкретное животное.
Хто такі кускус і бандікут до вчора не знала. Тож кому ж шиє тимчасові прихистки, харківська майстриня дізнавалася з інтернету.
Маленького размера вот такие мешочки – сахарная сумчатая летяга. Ну, вот я знать не знала, что у нас есть такие животные! И опосум. И я там в гугл картинки смотрела – боже, они такие милые!
4 дні роботи – і 7 десятків мішечків для сумчастих готові. Друзі ж поклали в посилку навіть зв”язані пташині гнізда. Сшили також підстилки для транспортування поранених тварин.
И он как в сумочке у мамы.
Українські ветеринари наголошують, ці речі будуть потрібні ще дуже довго. Бо процес одужання після опіків складний і тривалий. Так тварин зігрівають. І до всього м’які мішечки буквально стануть “мамами” для зсиротілих дитинчат сумчастих.
Олександр Майковський, ветеринар:
Так пытаются этот уровень стресса уменьшить у животных. То есть воспоминания о маме – сумка – уютно. Психологическое состояние должно уменьшаться.
Допомогти можуть навіть ті, хто не вміє шити. Вже є майстер-класи – як сшити реабілітаційний мішок для коали чи опосума. Потрібні також рукавички, простирадла-обгортки, в’язані ліжка для кажанів і переноски.
Юлія Іваненко, майстриня:
Им нужны еще подвесные сумочки для коал и для кенгуру. Очень много маленьких кенгуру остались без мамы, а они привыкли вот в этой среде, в сумочке жить. И люди шьют такие сумочки. Их подвешивают и кенгурушечки там живут.
Юлія одразу береться за другу партію речей для тварин. Тим більш, що отримує десятки повідомлень від небайдужих українців, які теж збираються допомагати речами.