Максим Кріпак і Максим Веракса про Токіо і фурор українських плавців на Паралімпіаді-2020

Його фініші і підйоми на п’єдестал рахував увесь світ. Максим Кріпак став найтитулованішим спортсменом Паралімпіади в Токіо.

26-річний харків’янин повернувся зі змагань з 7-ма медалями і 2-ма світовими рекордами. І 5 з них золоті. Каже, робив усе, аби покращити себе двадцятирічного в Ріо. Назаваді не став навіть карантин і зачинені басейни.

Максим Кріпак, 10-разовий чемпіон Паралімпіади:

Когда нам сказали, что Паралимпиада переносится на год, конечно же, были подрастроены. Потому что, откровенно говоря, мы в тот период уже были готовы к старту. И понимали, что будет непросто. Во-первых, нужно удержать эту форму. Потом еще закрыли все комплексы, и мы понимали, что нужно где-то как-то тренироваться. И мы ездили к тренеру, тренировались на свежем воздухе.

І поки особисті сторінки плавця вибухали привітаннями з кожною новою переможною дистанцією, сам Максим вивів зібраність на максимум.

Максим Кріпак, 10-разовий чемпіон Паралімпіади:

Я ни с кем не созваниваюсь в период соревнований. Потому что я такой же чувствительный, эмоциональный человек как мои родители. И дабы не нагнетать друг друга эмоционально, мы старались не общаться. И уже когда был последний старт, после последнего выступления, мы созвонились и дали волю эмоциям.

Батьки звуть свого оскароносного плавця бджілкою. Задля привезених трьох із половиною кілограмів медалей він викладався в басейні за двох.

Сергій і Валентина Кріпаки, батьки паралімпійського чемпіона:

– Він як бджілка, яка трудиться весь час, працює, працює, працює. От є герої війни, а є герої праці.

– Ми дуже горді, що це українець. І той флаг-прапор український, який підіймався, гімн, який звучав в його честь для України – в мене дрож була каждий раз.

Українські плавці в Токіо викликали фурор – взяли 43 нагороди, ледь не половину з усіх медалей. Три з них іще в одного харківського спортсмена Максима Веракси.

Максим Веракса, срібний і бронзовий призер Паралімпіади-2020:

Первая медаль бронзовая- 50 м вольным стилем – 2 сотых выиграл у 4,5 места. Это миг! Это не 2 десятых. 2 сотые! Вот эта она была самая такая – вах!

Для Веракси це четверта Паралімпіада. Прагне випробувати сили і на п’ятій. Але чи зможе залежить не лишень від здоров’я, а й від того, чи буде де українським “рибкам” тренуватися.

Максим Веракса, срібний і бронзовий призер Паралімпіади-2020:

Не хватает на сегодняшний момент базы у нас. У нас была база в Евпатории своя, так как она перешла на другую сторону. Вроде как в Днепропетровске хотят построить базу

Обох Максимів тренує Василь Кеке. Говорить, обидва його підопічні з характерами, але це й веде до перемог. Він же в Токіо щовечора влаштовував розбір запливів.

Василь Кеке, заслужений тренер України:

С одним работаю уже 30 лет (с Вераксой). С Максимом (Крипаком) начали с 15-го года. Постепенно они ставили перед собой задачи и чтремились их осуществить

І медалі, і запливи обидва Максими відкладуть – Токіо забарало дуже багато сил. Та на відпочинок дають собі лиш 2 місяці, бо Париж і наступна Паралімпіада вже за 3 роки.

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.