Історія харківського поліцейського, що звільнив бранку і побував у заручниках

Опинитися в заручниках і вижити. Гучні події у Луцьку та Полтаві, коли випадкові люди стають жертвами терористів, нагадали про те, що і в Україні стаття 147 Кримінального кодексу, на жаль, актуальна. Так на Харківщині за останні 5 років було тільки 3 випадки з захопленням людей. Але останній тиждень приніс одразу 2 резонансні справи в різних областях. Як це – бути в полоні? І що робити, щоб вижити?

Олександру 34. Він капітан поліції. Пів року тому чоловік звільнив заручницю, зайнявши її місце. Це сталося в Харкові наприкінці грудня. 37-річний чоловік схопив перехожу просто на вулиці. Вона поверталася з садочка, куди відвела дитину. Злочинець вимагав привести до нього знайомого, який ображав його подругу. Хотів обміняти жінку на нього. Поліцейський говорить, звільнення бранки – поки його найскладніший досвід. Про це тепер нагадують шрами на обличчі та тілі.

Як показали події в Луцьку та Полтаві, опинитися в заручниках може будь-хто і будь-коли. За останні кілька років тільки на Харківщині було кілька гучних випадків із полоном людей – це захоплення пошти та заправки. Остання справа стала найбільш кривавою – загинули 2 людей, терориста ж ліквідували. У поліції наголошують, заручнику передбачити поведінку терориста неможливо.

Єдиний вихід – силоміць заспокоїтися.

Спілкування з терористами та звільнення заручників завжди проходить сумісно з психологами. Жертві ж у надзвичайній ситуації порадитися ні з ким. Тому варто пам”ятати, що провокувати нападника, пробувати його розчулити або робити щось без дозволу, небезпечно. Просити щось лиш у крайньому разі і запастися терпінням – перемовини та спецоперації займають багато часу.

На жаль, роль заручника не закінчується з фактичним звільненням. Досвід дуже травматичний і вимагає роботи з психологом. Олександру вдалося врятувати жінку та вижити. Він відчув себе і бранцем, і борцем. Нападника засудили до 11 років.

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.