Харківський кобзар створює стародавні інструменти – Назар Божинський через музику повертає історію пращурів

Ліра, торбан, кобза, бандура та бандурка з гарбуза, сопілки та скрипки. Ледь не все, на чому грали українські музики за прадідів, зараз у звичайній харківській квартирі створює Назар Божинський, як стало відомо Вісті Ньюс. Архітектор за фахом різьбить інструменти з цілої деревини, а потім грає на них посеред міста. Харківський кобзар усім собою надихає на романтику козацьких часів і мандрівних музикантів. Як повертається час назад дізналися наші журналісти.

Почути бандуру чи кобзу просто неба в Харкові можна завдяки Назару Божинському. Грає біля церков і в парках. У День Соборності взяв до рук саморобну ліру та зіграв поруч із Кобзарем.

Назар Божинський, продовжувач традицій кобзарства:

Я стараюся завжди носити або бандуру, або ліру з собою, тому що не знаю, коли доведеться грати.

Дідівським знаряддям, за старовинними схемами й виключно з цільного дерева. Так у руках Назара народжуються народні інструменти. Верба подарувала одразу два:

Цю кобзу я швидше доробляв, а бандуру поступово, тому що мене зараз є на чому грати, тобто вони як близнюки народилися в одній утробі.

Назар Божинський закоханий в етніку зі школи. Перейняв любов до народної музики від діда. На завершення навчання попросив батьків подарувати бандуру. Тепер сам створив кілька десятків інструментів. З ними знайомить як із живими, бо за кожним ціла історична розвідка. Щоб виточити кобзу чи ліру, довелося шукати, як це колись робили харківські кобзарі.

Назар Божинський, продовжувач традицій кобзарства:

Це заготованка до гусел старовинних, давньоруських. Із сосни робляться, а верхняк у них дубовий. Це бандура 36-го року зроблена. Це такий гарбуз, горлянка зветься або лагенарія, по біологічному. З таких гарбузів можна робити народні – балабайку отаку, кобзу або бандурка ще називають.

Свою наступну бандуру різьбить на підлозі майстерні, її харків’янин облаштував у звичайній квартирі. Згадує, від музики прийшов до етнічності й в зовнішності. Наголошує, це зовсім не хобі, так віддає данину традиціям.

Назар Божинський, продовжувач традицій кобзарства:

Воно поза часом існує. Це не якась мода, воно завжди було і далі буде.

В Україні саме на Харківщині й Полтавщині мистецтво кобзарів було найбільш поширене. Тут же кобзарство і ледь не вбили – на початку 30-років радянська влада зібрала народних музикантів на з’їзді, щоб потім усіх їх розстріляти. Після цього відроджувати гру нащадкам довелося за записами фольклористів і спогадами дивом вцілілих музик.

Щоб кобза звучала і далі, Назар сам вчить грі бажаючих. Разом із кількома музикантами береже автентичне мистецтво силами кобзарського цеху. Мріє повернути кобзу незрячим людям, говорить, колись саме вони створювали цю музику і тому по-особливому відчувають цей інструмент.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *