Харків зустрів Олега Зімнікова з золотом

Його сила волі міцніша за будь-які травми. Харківський нескорений Олег Зімніков, щойно повернувся додому, одразу почав готуватися до нових змагань. Здобутим золотом пишається, але на досягнутому зупинятися не збирається, як стало відомо порталу Вісті Ньюс.

Останні секунди і він перетинає фінішну смугу. Олег Зімніков, діючий військовослужбовець, ветеран АТО, приніс українській збірній у Торонто на «Іграх нескорених» перше золото. Говорить, на фінішній прямій здавалось, що хтось вирветься вперед, тому виклався наповну.

Олег Зімніков, переможець «Invictus Games», курсант Харківського танкового інституту:

Фініш. Це була така мить, бо до цього я нічого не чув. Я був повністю налаштований на дистанцію, на якій я виступаю. Я бачив тільки пряму лінію. Я не бачив ні часу, за який я біг. Нічого! А ось коли я перетнув фінішну пряму, я зрозумів, що чемпіон. Тут такий крик стадіону. Просто це було неймовірно!

Харків Олег Зімніков visti.news

Харків Олег Зімніков visti.news

У Торонто військовий почувався наче вдома. Адже співвітчизники з діаспори підтримували як ніколи. Професійним спортсменом Олег ніколи не був. Згадує, тренувався, аби тримати себе у формі. Бігати ж почав на передовій. Тоді спорт допомагав йому відволікатися від напруження «на нулі».

Олег Зімніков, переможець «Invictus Games», курсант Харківського танкового інституту:

Коли я прийшов сюди навчатися, почав показувати непогані результати і мене взяли в декілька команд багатоборства. І вже тут я знову почав займатися спортом.

Єдине, чого побажав університетський тренер хлопцеві перед змаганнями — не втратити спортивного запалу.

Олександр Зонов, тренер переможця «Invictus Games»:

Тобто є, на жаль, якийсь у спортсменів не дуже позитивний перенастрой. У наслідок чого не може показати більш вдалий результат. І найголовніше — не отримати травму. І навіть, якщо б не вийшло завоювати золото, призове місце, достойно виступити і головне, отримати від цього позитивні емоції.

Учень перевершив учителя — говорить Олександр. Вважає, що Олегові і самому тепер вистачить досвіду тренувати курсантів. Адже змагання такого рівня не вдавалося підкорити жодному викладачеві. В університеті тренувався Олег завжди з другом. До слова, саме спорт і пов’язав хлопців. У тому, що харківський нескорений привезе додому золото, побратим не сумнівався.

Петро Авраменко, друг переможця «Invictus Games»:

Він подає в усьому нам приклад для того, щоб його наслідувати. Своєю роботою, своїм відношенням до всіх змагань, до всіх занять зі спортивної підготовки. Він показує, що треба рухатися, що ніколи не треба залишатися на одному місці. Потрібно постійно рухатися.

За перемогу Олег уже отримав нагороди від Президента України та керівництва свого навчального закладу. А ім’я хлопця увічнять на дошці пошани у музеї навчального закладу. Та ось тільки святкувати перемогу чемпіонові нема коли. Щойно повернувся додому — одразу на бігову доріжку. Адже менш ніж за два тижні на хлопця чекають нові змагання — п’ятиборство у Львові.

Новини. Харків&Україна visti.news

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

bigmir)net TOP 100