Харків – столиця конструктивізму. Презентували альбом із унікальними фото

“Харків. Столиця конструктивізму” – фотоальбом із амбітною назвою презентували в Харкові. Історики, фотохудожники та меценати випустили чергове видання, яке з різних зрізів показує місто-мільйонник. На цей раз упорядники обрали 20-ті роки, коли Харків був столицею радянської республіки. Період вибрали трагічний і парадоксальний, коли місто активно розбудовували, а села довкруг вбивали голодом.

Пустка замість Держпрому. Його поетапна поява на площі Свободи. Та світлини з фінішу будівництв знакових харківських будівель. Тепер усе це можна побачити в фотоальбомі “Харків – столиця конструктивізму”.

Габріел Михайлов, ініціатор створення фотоальбому:

Это областная администрация площадь Свободы, тогда это был Дом земского права. Он был с колоннами. Потом его начали перестраивать. В конечном итоге в 30-е годы его сделали, его превратили вот в такое здание уникальное. Это областной совет. И уже то, что мы сейчас видим, это сталинский ампир.

Унікальні фото упорядники видання взяли з унікальних джерел. Деякі вже тільки в одному екземплярі можна знайти в колекціонерів.

Володимир Бисов, фотохудожник:

Увидеть это по-другому, не в этой книге, да, можно. Можно сходить 1 раз в Исторический музей, взять в белых перчатках один альбом, потом сходить в отдел редкой книги в бибилотеку, а потом съездить в Германию и попросить подержать альбом. Самый уникальный это альбом Лейбфрейда, он в 1 экземпляре.

Габріел Михайлов, ініціатор створення фотоальбому:
Уникальные фотографии. Потому что эти альбомы выпущены настолько малым тиражем, это в 20-30-е годы эти альбомы были выпущены. Это 3 альбома – они основные: “Харків будує”, “Основные застройки города Харькова” и отчет Минсельхосгоспа. Безусловно, нам помогали авторы, профессура помогала подписывать фотографии, разобраться. Потому что не все традиционно могут ответить, это памятник-здание конструктивизма или авангард, допустим.

Харків у розрізі конструктивизму готвували 2 роки. Намагалися передати історію архітектури, навіть відтворивші вигляд старих альбомів. А ще ця книга – це не тільки машина часу, а й можливість зазирнути в реальність, яка не відбулася. Тут є проекти будівель, які так і не з’явилися на харківських вулицях.

Володимир Бисов, фотохудожник:

Этот Театр массовых зрелищ должен был занимать весь сквер и струю в том числе. И в одном из проектов там был такой вариант, что он стоял лицом к ХНАТОБу и стенки раздвигались и все зрители смотрели, как по Сумской идет демонстрация. Вот такие были задумки. Но Харкьов перестал быть столицей, деньги кончились и поэтому этот проект у нас приведен как нереализованный.

Назва альбому і статус “столиця конструктивізму” в дечому провокативні. Автори пояснюють, Харків у 1923 – 1934 роках пережив колосальні зміни. Став столицею і розбудовувася саме в стилі прямих ліній і простих форм. Саме тоді з’явилася низка унікальних будівель, які зараз є візитівкою міста для України і світу. І в цей же час, українське село помирало, довкруг Харкова вирував голодомор. Конструктивізм – це чергова книга з серії. У планах поява ще двох. Одна розкаже про Київ.Інша збере в собі будівлі міст, які в різні часи були столицями української землі.

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.